Фонетика – наука про звуковий склад мови, вона вивчає способи утворення звуків мови, їх зміни в потоці мовлення, їх роль у функціонуванні мови як засобу спілкування людей.Об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки.
Предмет фонетики
Особливості вивчення фонетичних проблем у різних напрямках мовознавства розділили фонетику на фонетику у вузькому розумінні, або субстанційну фонетику, та фонологію (функціональну фонетику). Предметом фонетики у вузькому її розумінні є звукова субстанція мовлення. До вивчення звукового потоку підходять багатоаспектно, адже звук генерується, передається і сприймається. Відповідно науку про звукову субстанцію формує артикуляційна фонетика, акустична фонетика та перцептивна фонетика. Фонологія досліджує особливості й закономірності функціонування звукової матерії лінгвосистеми.
Звук – це найменша неподільна мовна одиниця. Окремі звуки, виділені зі слова із будь-яким значенням безпосередньо не пов’язані, крім тих випадків, коли ціле слово складається з одного звуку.
