Фразеологічна синонімія значною мірою подібна до лексичної. Фразеосиноніми мають близьке значення, хоч і різні семантичні відтінки. Так, поняття "мовчати" передається синонімами [і] рота не розкривати, справляти мовчанку "мовчати, нічого не говорити", не випускати пари з вуст "затято мовчати, нічого не говорити, не розголошувати", як води в рот набрати "втратити здатність або бажання говорити; мовчати"; грати у мовчанку "ухилятися від розмови, виступу; відмовчуватися, не розмовляти", прикусити язика "утриматися від висловлювань; замовкнути", проковтнути язика "зробитися мовчазним, замовкнути", держати язик за зубами "мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватися від висловлювання"; ні гу-гу "нічого не говорити, мовчати". У синонімічний ряд поєднуються ФО, однакові й різні за граматичною структурою, проте всі вони співвідносяться з однією частиною мови, з одним і тим самим членом речення, з тим самим поняттям, що і слово-домінанта. Наприклад, поняття "рано" розкривається адвербіальними ФО, які реалізують обставину часу: "Та врода, як саронська рожа, — розквітне на зорі..." (Леся Українка); "На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати" (Панас Мирний); "Ще чорти навкулачки не б'ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку" (М. Стельмах); "На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу" (І. Франко). Такі самі і фразеологізми ще й на зорю не займалося, тільки почало на світ благословлятися, чуть зоря тощо.
Фразеологізми наливатися фарбою і наливатися кров'ю об'єднуються загальним значенням "червоніти". Проте їх різнить семантичний нюанс. Перша ФО, власне, означає "червоніти від сорому, збудження": "Я думала, ти хотів мені щось сказати... — І скажу, — наливається фарбою Омелько" (І. Цюпа), а друга — "червоніти від злості, напруження": "Стадницький налився кров'ю, та сказати нічого не міг" (М. Стельмах). З першим виразом — наливатися фарбою — ФО пекти раків за основним значенням максимально зближується "причиною" ("від сорому"), проте має і такий семантичний відтінок, як "ніяковіти": "Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди й очі діти" (О. Копиленко). Високий ступінь вияву ознаки передають синоніми пашіти вогнем, як буряк (почервоніти) "бути дуже розгарячілим, рум'яним через сильне збудження", чого не скажеш про синонім займатися рум’янцем.
Фразеологізми — синоніми об'єднані спільним (близьким) значенням, однак у їх основі лежать різні образи, що відчутно спричинює їх відмінність у відтінках значення. Різницю в образах, що лягли в основу внутрішньої форми, виразно демонструють ФО, які розкривають поняття "дуже далеко". Одні з них пов'язані з найвіддаленішою частиною світу чи землі — на краю світу, на краю землі [бути, перебувати]; інші — з віддаленими місцями, пов'язаними з місцеперебуванням чорта —у чорта в зубах "у віддаленому або якому-небудь невідомому, небезпечному місці". Вислів куди і ворон кісток не заносить І. Франко пов'язує з часами, коли забитих шматували ворони й заносили їхні кістки в найвіддаленіші місця. Конкретика різних образів виявляється і в таких виразах, як де Макар телят не пас, де козам роги правлять, де і перець не росте "дуже далеко, там, де важкі умови, де перебувають не з власного бажання".Побутова ситуація лежить в основі внутрішньої форми ФО за сім верст киселю їсти "іти дуже далеко, витрачаючи багато зусиль на справу, яка не має суттєвого значення".
Такі самі й синонімічні ряди: підливати олії у вогонь, підкладати вогню, піддавати жару у вогонь, до гарячого ще приском сипнути, іскру у порох укинути("підсилювати суперечку"); (допастися) як Мартин до мила, як віл до браги, як муха до меду ("жадібно"); золоті руки, мастак на всякі штуки, майстер на всі руки, і швець, і жнець, і на (в) дуду грець ("людина, яка все вміє робити"). Поняття "молодий" (який не має життєвого досвіду) вербалізується ФО з образом малої дитини, яка ще не відірвалася від материних грудей (молоко материне на губах не обсохло) чи з кількістю спожитого за свій невеликий вік (мало каші з'їв, мало ще пасок з'їв), а також флористичними (молодий та зелений) чи фаунонімними образами (горобеня жовтодзьобе, курча жовтороте).
