Слово може не тільки називати предмет, дію, ознаку, але й оцінювати їх. Говорити про позитивне або негативне ставлення з боку мовця. Тому крім номінативної, слова мають оцінно-експресивну функцію. Уся сукупність слів розділяється між функціональними стилями української мови. Частина слів утворює так звану міжстильову лексику, стилістично нейтральну. Це найбільша група в українській мові. Загально вживана лексика, куди входить назви рослин, тварин, явищ природи, професій, побутових понять, дій, процесів, станів,... Ця лексика зрозуміла кожному носієві мови.
Стилістично забарвлена лексика розподіляється між розмовно-побутовим та публіцистичним стилями.
Розмовно-побутовий стиль – йому властива невимушеність (спонтанність) без попередньої підготовки. Тут уживаються слова з виразними позитивними чи негативними значеннями, а також розмовні варіанти літературних лексем. Саме тут найбільша кількість демінутивів (малий – маленький, малюсінький, манюній). До цього стилю належать стилістично знижені, просторічні слова (діляга – podnikavec, podvodník, вискочка – povýšenec, zbohatlík, хапуга – chamtivec, недоучка – nevzdělanec, hlupák, primitiv).
Офіційно-діловий стиль – точний, конкретний. Тут неприпусні експресивні відтінки, слова вживаються тільки в прямому значенні, терміни уніфіковані та стандартні. Це слова законів, установ (instituce), договорів (smlouva), угод (dohoda), дипломатичних нот, актів, наказів (příkazů), довідок (informace, potvrzení), посвідчень (osvědčení, atest), напр.: ратифікація, адвокат, посол, рішення,...
Публіцистичний стиль розрахований на вплив. Тому тексти політично гострі, ідеологічно спрямовані. Лексика тут дуже різноманітна, вживаються мовні штампи (ustálené výrazy) та кліше, фразеологічні одиниці. Усе це добирається відповідно до авторської позиції (гуманізм, ідеал, ідея, загарбник – okupant, самовідданість – obětavost, пожертва – dar,...).
Науковий стиль виконує інформативну функцію, тому основою тут є різногалузева термінологія, а також загальнонаукова абстрактна лексика (система, типологія, причина, наслідок,...).
