Лексикологія (від грец. lexikos -словесний, словниковий і logos - учення) - розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад мови. 

Об'єктом вивчення лексикології є слово як основна одиниця мови в єдності її змісту і форми, парадигматичні (синонімічні, антонімічні, омонімічні) зв'язки та епідигматичні (між значеннями полісемічних слів) відношення в лексичному складі мови, тематичні групи слів, особливості соціальної та територіальної стратифікації лексичного складу мови.

Предметом вивчення лексикології є лексичне значення слова, його властивості та структура, динаміка і статика лексичного значення та словникового складу, види перенесень, семантичні зв'язки між словами, походження лексики та її розвиток

 До завдань лексикології належить вивчення словникового складу мови в усій його повнотіта різноаспектній розгалуженості, оскільки лексика є певною системою, складники якої співвідносні та взаємопов'язані, підпорядковані внутрішнім законам цієї відкритої для впливуекстралінгвальних чинників системи.

Слово - це знакова одиниця мови, що виконує в ній різні функції. Одна з найважливіших функцій слова як одиниці лексичного рівня мови -номінативна. Слово є головним засобом найменування різних явищ дійсності; зі змістовою стороною слова пов'язані результати пізнавальної діяльності людини.