Людські якості
Шість цілей для людства
1. Час діяти
Отже, все свідчить про те, що людська система вступила в епоху великих змін. Протягом усієї історії існування людство неодноразово переживало складні, критичні періоди, але ніколи ці кризи за масштабністю та наслідками процесів, навіть віддалено не нагадували теперішню істинно головоломну людську експансію та невтримний прогрес. Однак безпрецедентність цієї ситуації та неможливість передбачити її справжні наслідки незаперечно свідчать про одне - людству нікого звинувачувати в ній, крім себе, й вихід зі скрутного становища е лише один: оцінивши сміливо, об'єктивно та всебічно сутність того, що відбувається, зваживши всі свої сили та можливості, визначити абсолютно новий напрям розвитку, для того, щоб відтепер та надалі тримати під контролем усе, що відбувається на планеті.
Іноді я намагаюся уявити собі, як відреагували б на сучасні події великі філософи та мислителі минулого - ті, хто освічував та спрямовував розвиток цілих народів та цивілізацій, визначивши та зробивши можливим злет людських звершень, - я впевнений, що й для них теперішня ситуація виявилася б повною несподіванкою. Напевно, вони були б глибоко засмучені та навіть налякані тим, що відбувається, водночас їх надзвичайно вразило б усе, чого ми навчилися за цей час. Дивлячись на нас, так би мовити, здалеку, вони змогли б, на мою думку, не вдаючись до деталей, уловити суть того, що відбувається, й промовили б нам таку мудрість: "Схаменіться, діти наші, схаменіться і замисліться. Варто вам по-справжньому захотіти, і ви ще знайдете в собі і моральні сили, і творчу винахідливість, щоб прокласти шлях до спасіння. Тільки спробуйте як слід і, що важливо, навчіться відрізняти головне від другорядного, те, що ви повинні, від того, чого б вам просто хотілося, а коли впевнитесь, що е для вас благо, творіть його, не вагаючись і не рахуючись із жодними жертвами". Розмірковуючи над цим усім, я дійшов висновку, що, по суті, думками та справами своїми вони вже дали нам саме таку пораду, і якби ми весь час пам'ятали про неї, то ніколи б не зійшли зі шляху.
Під яким би кутом зору ми не вивчали теперішній стан людства, його проблематику чи перспективи його подальшого розвитку, ми неминуче доходимо до того, що саме сама людина - з усіма її недоліками, якостями та навіть невикористаними й невідомими можливостями - виявляється центром усіх проблем та подій. Не усвідомлюючи, як правило, цю просту й очевидну істину, ми часто намагаємося знайти складні, неймовірні рішення десь за межами самих себе, але, по суті, за відповіддю про причини майже всіх людських складнощів та світових потрясінь не потрібно ходити далеко - відповідь у нас самих. Лише прагнучи якомога ширше та глибше зрозуміти суть теперішнього становища людини і того, з якою силою вона впливає на весь навколишній світ, лише стимулюючи всі наші творчі здібності на пошуки таких форм буття, які б сприяли гармонії, а не дисонансу в нас самих та всього нашого всесвіту, ми можемо прокласти шлях до добра, яке нам конче необхідне, та знайти сили для досягнення поставлених завдань.
Безумовно, мобілізація всіх людських здібностей може вимагати від нас доволі складних, а можливо, й героїчних діянь, однак вона досить реальна. Однак, як ми вже бачили, сутність цієї нової реальності починають зараз усе ясніше усвідомлювати навіть і найменш інформовані та досвідчені представники роду людського. Це симптоми тих зусиль, котрі здійснює людина, прагнучи звільнитися від усього, що їй заважає зрозуміти суть речей у їхньому істинному теперішньому світлі, та оцінити масштаби, динаміку і природу явищ та подій, що пригнічують її, з'ясовуючи нарешті для себе їх сенс, що вислизає поки від неї, хоче подолати ці труднощі і знову, як колись, набути впевненості, стверджуючи себе у цьому новому світі. Вже сам цей процес свідчить про велику життєздатність людської культури та показує, що ставка на людську революцію - яка, на моє переконання, на нинішній стадії еволюції є першою та обов'язковою умовою подальшого розвитку роду людського, - зовсім не така вже й наївна утопія. Тільки цей революційний рух необхідно підтримати та посилити спільними діями всіх людей планети.
Проте тут на нас чекають неймовірні труднощі. Більше того, оскільки події невпинно мчаться вперед, то минуть роки, а можливо, й десятиліття, перш ніж буде остаточно завершений цей безпрецедентний за масштабами та складнощами процес людського оновлення. Так що настав час діяти. І 70-ті роки, можливо, дають нам одну з останніх можливостей - або, використовуючи термінологію космічних досліджень, останнє "вікно", - щоб запустити таку справу зі значною часткою надійності її кінцевого успіху. Мені здається, що насамперед ці дії необхідно як слід підготувати та спланувати, а для цього здійснити цілу низку численних та всеосяжних науково-дослідних проектів, спрямованих не лише на поглиблення наших знань про людину та світ, що оточує її, а й на з'ясування тих підвалин, на яких повинна у майбутньому базуватися людська система. Тематика, завдання та характер цих досліджень дають змогу дати їм назву "Завдання для людства".
15.
