Квітень 1923 р. – XIII з їзд РКП(б) проголосив політику коренізації, український різновид якої дістав назву українізації.1 серпня 1923 р. – Постанова ВУЦВК і РНК УСРР про українізацію.12 жовтня 1924 р. – утворення Молдавської АСРР у складі УСРР.Олександр Шумський – один з лідерів лівої течії УПСР, член УКП(б), КП(б)У, народний комісар освіти у 1924 – 1927 рр. розпочинав проведення українізації. Загинув після війни. Микола Скрипник – один з організаторів КП(б)У народний комісар освіти у 1927 – 1933 рр,один з головних прихильників українізації серед більшовицького керівництва, витупав за розширення прав УСРР в складі СРСР. Закінчив життя самогубством.Українізація – це політика більшовиків в галузі культури в 20-ті рр., спрямована на поширення української мови в різних сферах суспільного життя. Причини:міжнародні – частина українських земель входили до складу Чехословаччини, Польщі та Румунії, де проводилась антиукраїнська політика. Радянська влада прагнула знайти “спільну мову” з інтелігенцією та українським селянством. Зміцнити щойно створений СРСР. Мета : Посилення контролю та впливу комуністичної партії в національних районах шляхом надання народам СРСР можливості розвивати національну культуру.Процесом українізації керував народний комісаріат освіти, на чолі якого стояли прибічники українського національного відродження – Г. Гринько, О. Шумський. М. Скрипник. (М. Хвильовий, В. Затонський). Заходи щодо українізації передбачали: розширення сфери вживання української мови, особливо в партії та уряді. Було запроваджено діловодство українською мовою в партійних і державних установах. Незнання української мови могло призвести до звільнення чиновника з посади. Водночас зростало число українців в урядових установах. Однак більшість із них зосереджувалася на нижчих щаблях урядово-партійної ієрархії;посилення уваги до підготовки та висування кадрів з представників корінної національності;запровадження навчання, організацію культосвітніх закладів, видання книг, газет, журналів українською мовою.Найбільші успіхи та наслідки українізації:на кінець 1929 р. понад 80% загальноосвітніх шкіл і 30% вищих навчальних закладів вели навчання українською мовою; 40% технікумів.переживала піднесення й українська преса. Якщо у 1922 р. книжки рідною мовою становили лише 27% усіх надрукованих в Україні, то у 1927 р. їхня кількість збільшилася до 50%;українська мова була запроваджена в офіцерських школах і великих частинах військового резерву в Україні;2/3 діловодства велося українською мовою.В КП(б)У – 55% україномовні, Комсомол – 65%, Радянська влад – 59%.
