пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

58.Діяльність москвофілів і народовців та виникнення політичних партій в австро угорщині.

У Західній Україні після поразки революції 1848 р. утворилося дві течії – народовство, москвофільство. Народовство - це ліберальний політичний рух, представники якого виступали за об'єднання українських земель, розвиток української літератури, єдиної літера­турної мови. Народовці організували в 1861 р. товариство «Руська бесіда» у Львові, а в 1864 р. - український театр і товариство ім. Т. Г. Шевченка. Центральним представницьким органом народовців була обрана в 1885 р. Народна рада, що вважала себе спадкоємицею Головної руської ради. У діяльності народовців важливу роль грало культосвітнє товариство «Просвіта», засноване в 1868 році у Львові.У 1899 р. народовці організували Українську національно-демократичну партію. Лідерами народовців були Володимир Шашкевич, Кренофонт Климкович, Федір Заревич. Згодом у народовському русі відбулося розмежування. Частина його зайняла угодовські позиції, інша — радикальні. У 1890 р. кілька лідерів галицьких народовців уклали з намісником у Галичині угоду. Відповідно до цієї угоди народовці зобов'язалися підтримувати політику австрійського уряду за надання їм декількох депутатських місць у парламенті, відкриття трьох українських гімназій, збільшення чисельності українських кафедр у Львівському університеті та інші поступки. Після цього була проголошена т.зв. «нова ера» у відносинах народовців з урядом і польською шляхтою. Інша частина народовців у 1899 р. об'єдналася з частиною радикалів в Українську національно-демократичну партію, що поряд з іншими висувала і радикальні національні завдання: зміцнення почуття національної єдності з «російськими українцями», пробудження серед українців Закарпаття того ж національного духу, що й у Галичині і Буковині. Керівний орган партії Народний комітет виступив із закликом до українців боротися за незалежну Україну. Москвофіли - найбільш праве, консервативне крило в українському національному русі, що об'єднувало українських поміщиків, буржуазію, священиків уніатської церкви. Лідерами москвофілів були Богдан Дідицький, Іван Наумович, Михайло Єнчковський та ін. Москвофіли орієнтувалися на Росію. Вони не визнавали існування українського народу і його мови, пропагували ідею «єдиної, неподільної руської народності» від Карпат до Камчатки. Вони користувалися підтримкою, у тому числі матеріальною, правлячих кіл Росії.Москвофіли створили потужну видавничу базу. Крім того, вони мали власні установи, товариства і науково-літературні збірники, через які пропагували свої ідеї. Зростання політичної активності робітничого класу та селянства, інтелігенції, прагнення до здобуття національних держав рядом європейських народів не могли обминути підавстрійські землі України. Національне пробудження українців Галичини за таких умов неминуче вело до радикалізації політичного життя, до переваги тих партій, які усвідомлювали національну самобутність українського народу, На чільне місце в Галичині таким чином вийшли народовці, які створили Національно-демократичну партію (1899). Увійшли визнані авторитети суспільно-політичного життя України Іван Франко, Михайло Грушевський. Керівником партії став публіцист Євген Левицький. 1907 року спільними зусиллями демократичних сил в Австро-Угорщині вдалося добитися загального і прямого виборчого права для чоловіків (частково й для жінок). Тепер нарешті дістали змогу вільно голосувати робітники, бідні селяни, сільська молодь, яка не мала власного господарства, що збільшило українське представництво в парламенті. На початку XX ст. були налагоджені інтенсивні контакти між провідними суспільно-політичними діячами обох частин України. У Закарпатті велику роль відігравав тоді мукачівський єпископ Юлій Фірцак, який добився прибуття до цього регіону представника угорського уряду Едмунда Егана, Все ширше українством Галичини використовувалися демонстрації, страйки та інші дієві форми впливу на уряд Австро-Угорщини та краю.


15.06.2016; 23:16
хиты: 105
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь