Значним поштовхом до розгортання визвольного руху стала революція 1848-1849 рр., яка охопила Австрійську імперію. Революція розпочалась з народного повстання 13 березня 1848 р. у Відні, яке призвело до падіння діючого уряду (вимагали створити конституцію Австрійської імперії, свободу слова, друку). Спроба за допомогою військ припинити виступи активізувала робітників, студентів, дрібних власників. Заворушення селян і робітників поширювалися по всій Австрії. 12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. В період революції активізувався укр національний рух та у Львові у травні 1848 р. українська інтелігенція та уніатське духовенство створили першу в Західній Україні українську політичну організацію – Головну Руську Раду на чолі з єпископом Г.Яхимовичем. ОСНОВНІ ВИМОГИ Головної Руської Ради: ввести в школах Східної Галичини навчання укр мовою; закони й урядові розпорядження публікувати укр мовою; дозволити українцям займати державні посади; греко-католицьке духовенство зрівняти в правах з католицьким; усі чиновники, призначувані в Східну Галичину, повинні знати укр мову; Західну (польську) і Східну (українську) Галичину поділити на дві окремі адміністративні одиниці. Головна Руська Рада почала видавати свою газету – “Зорю Галицьку”, що була першою у Львові газетою укр мовою. Правлячі кола Австрії, ігноруючи більшість вимог українських народних мас, все ж погодились на запровадження 1848 р. навчання укр мовою в народних школах та викладання цієї мови як обов'язкового предмета в гімназіях. На початку 1849 р. було відкрито кафедру української мови і літератури у Львівському університеті, яку очолив Яків Головацький. Революційні події 1848 р. дали поштовх піднесенню антифеодального руху. Селяни відмовлялися від виконання панщини та інших повинностей і вимагали скасування кріпосного права. Загроза масового селянського повстання змусила правлячі кола Австрії провести радикальні зміни в аграрних відносинах. Імператорським указом від 17 квітня 1848 р. було оголошено звільнення селян від панщини та інших повинностей(згодом поширилось на Буковину та Закарпаття). Суть селянської реформи зводилася до ліквідації юридичної залежності селянина від поміщика; наділення селян землею, яка переходить у їхню власність; сплати селянами поміщикам вартості феодальних повинностей. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕВОЛЮЦІЇ: 1) скасування панщини і початок втілення в життя засад конституційного правління; 2) зміни соціального статусу позитивно вплинули на життя селян, які отримали можливості, хоч і незначні, для ведення власного господарства, почали із цікавістю ставитися до політичного життя, освіти і культури; 3) уперше всі політичні сили визнали існування в Галичині українського народу ; 4) виникнення української політичної організації – Головна руська рада, яка стала своєрідним захисником прав українців; ОТЖЕ, можна зробити висновок, що революція 1848-1849 рр в Австрійській імперії мала велике значення для українців і провідну роль в цьому займала Головна Руська Рада.
