Гадяцький трактат (16 вересня 1658 р.) Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Велике князівство Руське» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних». Гадяцький договір так і не був реалізований, але призвів навесні 1659 р. до початку відкритої війни між Україною і Росією. Переяславська угода (1659 р.) У 1659 р. Ю. Хмельницький був обраний гетьманом на Переяславській раді в присутності російських військ і підписав Переяславську угоду з Московським царством. Переяславський договір викликав незадоволення Речі Посполитої. У 1660 р. спільні московсько-козацькі війська здійснюють похід на Польщу, що отримав назву «Чуднівська кампанія». У битві під Чудновим московсько-козацькі війська зазнають поразки і у результаті Ю. Хмельницький переходить на бік Польщі й підписує з нею Слободищенський трактат (1660), який проголосив про вхід України до Речі Посполитої (вилучено статтю про Руське князівство, гетьман був забов’язаний надавати військову допомогу Речі Посполитої). У порівнянні з Гадяцькою угодою І. Виговського Слободищенський трактат Ю. Хмельницького значно обмежував права та свободи козацької України у складі Речі Посполитої. У 1663 р. І. Брюховецький підписав з Московією Батуринські статті але вже у 1665 р. він уклав з Росією інший договір: Московські статті (вибори гетьмана відбувалися лише за згоди царя; московські залоги розташовувалися в усіх найбільших українських містах, а також у фортеці Кодак; податки збирали московські посадовці) У 1669 р. Д. Многогрішний підписав з Росією Глухівські статті, які дещо розширювали права української автономії. У 1672 р. І. Самойлович підписав з Росією Конотопські статті.
