В історичній науці існує проблема спадщини Київської Русі.
Концепція російського історика М. Погодіна: (проросійська) Київська Русь - початковий етап історії Росії; наступницею Київської держави стала Московська держава.
Концепція українського історика М. Грушевського: (автохтомна) історія та культура Київської Русі творилися, в першу чергу, українцями, адже основною територією формування держави слугувала Середня Наддніпрянщина з центром у Києві, де споконвіків жив український народ, нікуди з них не переселявся, створивши тут свої звичаї, мову, літературу, мистецтво. Спадкоємцем Київської Русі є український народ, а наступником Київської держави стало Галицько-Волинське князівство. В російській історичній науці, особливо в 2 пол. XIX ст., утвердився погляд на Київську Русь як на державу російського народу, оскільки існування українського й білоруського народів як окремих, самостійних не визнавалося. У перших томах «Історії України-Руси» і в спеціальній статті Грушевський визнав звичайну, загальноприйняту в ті часи схему «руської» історії нераціональною. Він вважав, що «Київська держава, право, культура були утвором одної народності, українсько-руської; Володимиро-Московська —другої, великоруської..Московська держава не була ані спадкоємницею, ані наступницею Київської, вона виросла на своїм корені»
Концепція радянських істориків: спадок Київської Русі — колиска трьох народів — російського, і двох менших братів українського, і білоруського, і народності повинні були возз'єднатись.
