Держава — це суверенна, політикотериторіальна організація публічної влади певних соціальних груп населення в соціально неоднорідному суспільстві, яка має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво суспільством. Ознаки держави: Територія, Населення, Наявність публічної влади, яка відокремлена від суспільства і стоїть над ним, Суверенітет, Здатність видавати закони Протодержава – це політичнаструктура, в якій існує соціальна та майнова нерівність, розподіл праці,обмін продуктами виробництва та послуг Рання держава – особлива форма політичної організації досить великого і складного аграрно-ремісничого суспільства (групи суспільств, територій), що визначає його зовнішню політику і частково соціальний і громадський порядок. Історичний тип держави - це сукупність важливих ознак, характерних для всіх країн, економічною основою яких є певний тип виробничих відносин, що виражають соціально-змістовну (класову) суть і соціальне призначення держави . феодальні держави - виникають в Європі в 5-6 ст. н. е. на основі рабовласницьких держав, що потерпіли крах. Формами держави були ранньофеодальна монархія, представницька монархія; абсолютна монархія і феодальна міська республіка. буржуазна держава - виникає у результаті революцій 17-18 ст. внаслідок впровадження капіталістичного способу виробництва. Формами такої держави були конституційна монархія, парламентарна та президентська республіки. держава соціально-демократичної орієнтації — це перехідний тип держави, який існує в період переходу від буржуазного типу до соціальної демократії. Форма держави -— це спосіб (порядок) організації здійснення державної влади. Елементи форми держав: державне правління — спосіб організації вищої державної влади; державний устрій — спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між нею та цими частинами; державний режим — порядок здійснення державної влади певними методами і способами.