Німецька класична філософія була останньою формою класичної європейської філософії; після неї розпочався розвиток некласичної філософії. Тобто німецька класична філософія сконцентрувала і водночас вичерпала інтелектуальний потенціал філософської думки класичного типу. Зрештою, саме тому її виділяють в окремий і особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.Причини виділення в окремий стан німец.клас.філ. :нім.клас.філос.увібрала в себе провідну проблематику та ідейні здобутки новоєвропейської ф-ї загалом;увібрала в себе важливі досягнення усієї попередньої європ-ї ф-ї; піднесла на новий рівень формулювання та вирішення основних проблем.
Німецька класична філософія збагатила філософію і науку цілою низкою ідейних надбань, до яких треба віднести насамперед чотири провідні принципи, які широко використовуються сучасною наукою.Принципи,введені нім.кл.ф-єю:1)активності:в основі понять,знань і думок лежить людська активність;
2)системність знання:будь-яке знання набуває свого обгрунтування лише в системі знань;3)розвитку:у світі все пов"язано з усим;4)рефлексії
Зазначені принципи широко використовує сучасна наука; ввійшли вони також і в масову свідомість, поставши загальноприйнятими наголосами у міркуваннях різних планів.