Основи середньовічного суспільства остаточно сформулювалися у Європі в 9-10 ст. Християнська релігійна філософія ділиться на :схоластика,містика. Найвідомішими містиками були:Франциз Асизький,Бернар Клервовський.У працях видатного схоласта Бекона було високо піднесено роль наук у просвітленні людської душі. Бекон,зокрема стверджував,що «знання є сила» грунтом наукових знань постає досвід,і що бог створив світ за допомогою матерії. У часи пізньої схоластики Вільям Окком наголошував на неможливість розумового осягнення суті Бога. Представники містики пізнього Середньовіччя Мейстер Екхарт, Йоган Таулер, Йоганн Рейсбрук-відомі тим що, майстерно володіючи словом,особливо наголошували на значенні людської активності в питаннях вибору життєвого шляху. В ідеях зрілого та пізнього середньовіччя уже можна простежити зародки ідей пізніших історичних епох,але у сфері викликаного акцентування найпершої ваги духовних пошуків.