Елліністична філософія-останній період розвитку філософії Стародавньої Греції після Арістотеля,в період еллінізму. Найвідомішими представниками були учень Сократ та Антисфен і його учень Діоген. В елліністсько-римський період античності найбільш відомими були такі філософські школи: епікуреїзм, стоїцизм і скептицизм.
Епікуреїзм- Його родоначальник Епікур. Філософію Епікур розумів як діяльність, що дає людям за допомогою роздумів, позбавлену страждань, щасливе життя. Мета його філософії не зміна світу, а пристосування до нього. Філософія Епікура ділиться на три частини:Головна з них - етика, яка вчить як досягти щастя. Друга частина філософії - фізика. Вона дає уявлення про природному світі, звільняє від страху перед ним і служить підставою для етики. Обидві ці частини спираються на каноніку, свого роду теорію пізнання і методологію науки, яка виступає в якості третьої частини. У Епікура пізнання можливе на базі відчуттів. Повторювані відчуття, глибоко западаючи у свідомість людини, утворюють поняття. Епікур розглядав почуття як непогрішні, а омани виводив з неправильних суджень.
Стоїцизм- Засновником стоїцизму є Зенон з Кітію. Праці ранніх стоїків (Зенона Кітійского, Ксенофана, Хрісіппа) дійшли до нас неповними, пізніх (I, II ст. Плутарх, Цицерон, Сенека, Марк Аврелій) - у вигляді окремих збережених творів. Ідеал стоїка - незворушний, навіть «бездушний» мудрець, вільний від пристрастей. Стоїки у своїх навчаннях приділяли багато уваги феномену волі. думку Хрісіппа весь всесвіт складається з єдиної душевної жіночно-ніжної матерії - ефіру. Філософія ранніх стоїків будується на тому, що світ складається з чотирьох стихій: землі, води, вогню і повітря. Треба сказати, що стоїки вірили прогнозам і астрології. Основою світобудови вважалися вогонь і повітря. Закон, за яким вогонь переходить в інші стихії, слідом за Геракліт ом назвали логосом. Доля для стоїків є логос космосу: він упорядковує все у світі.
Скептицизм- Засновником скептицизму є Піррон (360-270 до н. е.). Однією з центральних ідей філософії Піррона є прагнення до безтурботності (атараксії). Піррон не писав творів, а викладав свої ідеї усно. Будь-яка річ, з точки зору скептиків, «Тобто це не більшою мірою, ніж те». Скептики також відзначали різницю між чуттєвим сприйняттям та мисленням. Тому стверджувати нічого в точності не має сенсу. Краще висловлюватися, наприклад, так: «Мені здається, що їжа солодка». Утримання від категоричних суджень призводить до незворушності - ідеалу для мудреця.
