Світогляд – погляд людини на світ і на себе в ньому. Структура світогляду включає цілий ряд елементів, зокрема: світовідчуття(переживання й оцінки, звернені не до окремих явищ або ситуацій, а до світу загалом й до загальної позиції людини в ньому), світосприйняття(уявлення, при відсутності реального предмета, або необгрунтоване припущення), світорозуміння(сукупність поглядів на світ.
Типи:
– міфологічний – для поглядів властивий синкретизм, тотемізм, фетишизм, магія тощо.
– релігійний – особлива форма усвідомлення світу, яка не потребує обґрунтування і доказів.
– науковий – усвідомлення світу через отримання істинних знань.
– мистецький – форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах.
– філософський – форма пізнання світу.
З'ясовуючи специфiку фiлософського знання, а звiдси й специфiку фiлософiї як науки, ми вiдкриваємо для себе оригiнальну властивiсть фiлософського осмислення свiту. Щоб зрозумiти цю властивiсть, варто проiлюструвати її таким прикладом. Конкретна людина може бути досить грунтовно обiзнана з проблемами механiки чи економiки. Вона може бути висококвалiфікованим iнженером чи економiстом. В той же час ця ж людина буде мати дуже обмеженi знання з бiологiї або органiчної хiмiї. Буває навпаки, що бiолог чи хiмiк стає зовсiм безпорадним, коли мова йде про простий механiчний агрегат чи електричний ланцюг. Вiдсутнiсть потрiбних знань в однiй галузi не може бути перешкодою до високого рiвня розвитку освiти та професiйної майстерностi в iншiй.
В той же час є проблеми людського життя i є проблеми пiзнання, котрих не може проминути людина будь-якої професiїї, будь-якого культурного рiвня, громадянства, партiйних вподобань i т.д. Якщо людина хоч iнколи замислюється над проблемами: "Хто я в цьому свiтi?", "В чому загадка людського буття?", "Що таке людська духовнiсть?", "Що таке Бог?", "В чому сенс прогресу людства?", а таких загальнолюдських проблем в особистому буттi людини чимало, то саме в цьому випадку i доводиться звертатись до фiлософського осмислення свiту.
Справа в тому, що на бiльшiсть питань такого характеру кожна людина повинна вiдповiсти, принаймнi для себе, самостiйно, виходячи зi свого рiвня розвитку. Таким чином формується принципове ставлення людини до оточуючого свiту, життєва позицiя, свiтогляд. Світогляд сучасної людини зазнає впливу трансформаційних процесів і характеризується динамічністю, варіативністю, ситуативністю, критичністю тощо.
