Так само як і грецьку літературу, римську літературу необхідно ділити на періоди - доклассический, класичний і послеклассический.
1. Докласичний період сягає в глибину століть і характеризується спочатку, як і в Греції, усній народній словесністю, а також початком писемності. До половини III ст. до н. е.. цей період називається зазвичай италийским. Протягом його Рим, спочатку маленька міська громада, поширив свою владу на всю Італію.
З середини III ст. виникає писемна література. Вона розвивається в епоху експансії Риму у країни Середземномор'я (включно по першу половину II ст.) І розпочатих громадянських воєн (друга половина II ст. - 80-ті роки I ст. До н. Е..).
2. Класичний період римської літератури - це час кризи і кінця республіки (з 80-х років до 30 року I ст. До н. Е..) Та епоха принципатуАвгуста (до 14 року I ст. Н. Е..).
3. Але вже на початку I століття н. е.. цілком виразно намічаються риси занепаду класичного періоду. Цей процес деградації літератури триває до падіння Західної Римської імперії у 476 р. н. е.. Цей час можна назвати послеклассическим періодом римської літератури. Тут слід розрізняти літературу розквіту імперії (I ст. Н. Е..) Та літературу кризи, падіння імперії (II - V ст. Н. Е..).
