|
Тесей — найбільший герой Афін, що мав багато спільного з Гераклом. Тесей — герой військово-родової аристократії, а потім герой правлячої афінської рабовласницької аристократії земле-власників, яка приписувала створення всього давнього державною ладу Афін Тесеєві. Йому приписувався насамперед поділ населення на три класи: «евпатридів», або благородних, «геоморів», або землеробів, «деміургів», або ремісників, і надання виключного права на заміщення посад одним благородним. Характерний і такий факт: розповідали, що під час Марафонської битви (490 р. до н. е.), в якій греки здобули перемогу над персами, багато афінян ніби бачили Тесея в шоломі зі списом і щитом, який ішов попереду бойового строю афінян. Цими казковими оповіданнями скористалися аристократи, їхній представник Кімон перевіз із острова Скіросу в Афіни останки Тесея, які насправді, звичайно, не існували, бо й сам Тесей ніколи не існував.
Викладено за біографією Плутарха «Тесей»
НАРОДЖЕННЯ І ВИХОВАННЯ ТЕСЕЯ
Син Пандіона Егей правив в Афінах після того, як він зі своїми братами вигнав з Аттіки своїх родичів, синів Метіона, які захопили не по праву владу. Довго Егей правив щасливо. Засмучувало його тільки одне: не було у нього дітей. Нарешті, вирушив Егей до оракула Аполлона в Дельфи і там запитав світлосяйного бога, чому боги не посилають йому дітей. Оракул дав Егеєві неясну відповідь. Довго думав він, намагаючись розгадати таємний зміст відповіді, але не міг розгадати його. Нарешті, вирішив Егей піти до міста Троїсени (Місто в Арголіді на Пелопоннесі) до мудрого царя Арголіди Пітфея, щоб той розгадав йому таємницю відповіді Аполлона. Відразу розгадав Пітфей зміст відповіді. Він зрозумів, що в Егея має народитися син, який буде найбільшим героєм Афін. Пітфеєві хотілося, щоб честь бути батьківщиною великого героя належала Троїсені. Тому він віддав за Егея свою дочку Ефру. І ось народився в Ефри, коли вона стала дружиною Егея, син, але це був син бога Посейдона, а не Егея. Новонародженому дали ім’я Тесей. Незабаром після народження Тесея цар Егей повинен був покинути Троїсену і повернутися в Афіни. Ідучи, взяв Егей свій меч і сандалі, поклав їх під скелю в горах біля Троїсени і сказав Ефрі:
— Коли син мій Тесей матиме силу зрушити цю скелю і дістати мій меч і сандалі, тоді пришли його з ними до мене в Афіни. Я впізнаю його по моєму мечу і сандалях. (Міф про Тесея)
До шістнадцяти років виховувався Тесей в домі свого діда Пітфея. Знаменитий своєю мудрістю, Пітфей піклувався про виховання онука і радів, бачачи, що онук його перевищує в усьому своїх однолітків. Та ось сповнилося Тесеєві шістнадцять років; уже тоді ніхто не міг зрівнятися з ним ні силою, ні спритністю, ні вмінням володіти зброєю. Прекрасний був Тесей: високий, стрункий, з ясним поглядом чудових очей, з темними кучерями, що пишними кільцями спадали до плечей; спереду, на чолі, кучері були обрізані, бо присвятив він їх Аполлонові; юне мускулисте тіло героя виразно говорило про його могутню силу.
ПОДВИГИ ТЕСЕЯ ПО ДОРОЗІ ДО АФІН
Коли Ефра побачила, що її син перевищує силою всіх своїх однолітків, вона привела його до скелі, під якою лежали меч і сандалі Егея, і сказала:
— Сину мій, тут під цією скелею лежать меч і сандалі твого батька, володаря Афін Егея. Зруш скелю і візьми меч і сандалі, вони будуть тим знаком, за яким спізнає тебе твій батько.
Штовхнув Тесей скелю і легко зрушив її з місця. Взяв він меч і сандалі, попрощався з матір’ю й дідом і вирушив у далеку путь, в Афіни. Тесей не послухав просьб матері й діда вибрати безпечніший морський шлях; він вирішив іти в Афіни сухопуттю, через Істм.
Важкий був цей шлях. Багато небезпек довелося подолати Тесеєві в дорозі, багато довелося зробити йому подвигів. Уже на кордоні Троїсени і Епідавра (Місто на північно-західному узбережжі Арголіди) герой зустрів велетня Періфета, сина бога Гефеста. Як і бог Гефест, син його, велетень Періфет був кульгавий, але могутні були його руки і величезне тіло. Грізний був Періфет. Жоден мандрівник не проходив через ті гори, в яких жив Періфет, усіх їх убивав велетень своєю залізною палицею, але Тесей легко переміг Періфета. Це був перший подвиг героя, і як знак цієї перемоги він узяв залізну палицю вбитого ним Періфета.
Далі до самого Істму Тесей ішов, не наражаючись на небезпеки. На Істмі, в сосновому гаю, присвяченому Посейдонові, Тесей зустрів Сініда, що згинає сосни. Це був запеклий розбійник. Він заподіював страшну смерть усім подорожнім. Зігнувши дві сосни так, щоб вони торкалися верховіттям, Сінід прив’язував нещасного подорожнього до сосон і пускав їх. Із страшною силою випростувалися сосни і розривали тіло нещасного. Тесей помстився за всіх, кого згубив Сінід. Він зв’язав розбійника, зігнув своїми могутніми руками дві величезні сосни, прив’язав до них Сініда і пустив сосни. Лютий розбійник загинув тією самою смертю, якою він губив ні в чому не винних подорожніх. Шлях через Істм був тепер вільний. Пізніше, на пам’ять про свою перемогу, Тесей запровадив на тому місці, де він переміг Сініда, істмійські ігри (Істмійські ігри — загально грецьке свято, що справлялося кожні два роки на Коринфському перешийку — Істмі. Під час ігор, що тривали кілька днів, відбувалися змагання в боротьбі, бігу, кулачному бою, метанні диска і списа, також змагання в перегонах колісниць).
Дальший путь Тесея йшов через Кроміон (Місто на Істмі, недалеко від Корінфа). Уся місцевість навколо була спустошена величезною дикою свинею, породженою Тіфоном і Єхидною. Жителі Кроміона благали юного героя врятувати їх від цієї потвори. Тесей наздогнав свиню і вбив її своїм мечем. (Міф про Тесея)
Рушив Тесей далі. В найнебезпечнішому місці Істму, біля кордонів Мегари (Область на півночі Істму, що межує на сході з Аттікою),там, де високо до неба здіймалися стрімкі скелі, біля підніжжя яких грізно шуміли пінисті морські вали, Тесей зустрів нову небезпеку. На самому краю скелі жив розбійник Скірон. Він примушував усіх, хто проходив поблизу, мити собі ноги. Тільки схилявся подорожній, щоб вимити ноги Скіронові, як жорстокий розбійник сильним поштовхом ноги скидав нещасного зі скелі в бурхливі хвилі моря, де він розбивався на смерть об гостре каміння, що стриміло з води, а тіло його пожирала жахлива черепаха. Тесей, коли Скірон хотів зіпхнути і його, схопив розбійника за ногу і скинув його самого в море. Недалеко від Елевсіна Тесеєві довелося боротися з Керкіоном, подібно до того, як Гераклові довелося боротися з Антеєм. Могутній Керкіон багатьох згубив, але Тесей, обхопивши Керкіона руками, стиснув його, як у залізних лещатах, і вбив. Звільнив цим Тесей і дочку Керкіона Алопу, а владу над країною Керкіона Тесей віддав синові Алопи і Посейдона Гіппотоонту.
Минувши Елевсін і наближаючись уже до долини ріки Кефісу в Аттіці, Тесей прийшов до розбійника Дамаста, якого звичайно називали Прокрустом (витягачем). Розбійник цей вигадав особливо тяжкий і болісний спосіб катування для всіх, хто приходив до нього. У Прокруста було ложе, на нього примушував він лягати тих, хто потрапляв йому до рук. Якщо ложе було надто довге, Прокруст витягав нещасного до того часу, поки ноги жертви не доторкались до краю ложа. Якщо ж ложе було коротке, то Прокруст обрубував нещасному ноги. Тесей повалив Прокруста самого на ложе, але ложе, звичайно, було надто коротке для велетня Прокруста, і Тесей убив його так, як убивав злочинець подорожніх.
Це був останній подвиг Тесея на шляху до Афін. Тесей не хотів прийти в Афіни заплямованим (Греки вважали, що пролита кров бруднить людину. Тому кожен, хто вбив людину, повинен відбути особливі очисні обряди біля вівтаря якого-небудь бога) пролитою кров’ю Сініда, Скірона, Прокруста та інших; він просив фіталідів (Нащадки героя Фітала, який заснував в Елевсіні містерії — особливий релігійний культ на честь богині Деметри) особливими релігійними церемоніями очистити його біля вівтаря Зевса-Меліхія (Мехілій — значить милостивий). Привітно, як гостя, прийняли фіталіди юного героя. Вони виконали його просьбу і очистили його від гріха пролитої крові. Тепер Тесей міг іти в Афіни, до свого батька Егея. (Міф про Тесея)
ТЕСЕЙ В АФІНАХ
У довгому іонійському одязі, сяючи красою, ішов Тесей по вулицях Афін; пишні кучері спадали йому на плечі. Юний герой у своєму довгому одязі був швидше схожий на дівчину, ніж на героя, який зробив стільки великих подвигів. Тесеєві довелося проходити повз храм Аполлона, що будувався, на якому робітники виводили вже дах. Робітники побачили героя, прийняли його за дівчину і почали глузувати з нього. Сміючись, кричали робітники:
— Подивіться, он бродить по місту одна, без провожатих, якась дівчина! Дивіться, як розпустила вона напоказ своє волосся, а довгим своїм одягом вона здіймає на вулиці куряву.
Розсерджений насміханнями робітників, Тесей підбіг до воза, запряженого волами, випріг волів, схопив віз і кинув його так високо, що він перелетів через голови робітників, які стояли на даху храму. Вжахнулися робітники, які глузували з Тесея, побачивши, що це не дівчина, а юний герой, який має страшну силу. Вони чекали, що жорстоко помститься їм герой за їх глузування, але Тесей спокійно продовжував свій шлях.
Нарешті, Тесей прийшов у палац Егея. Він не відкрив відразу старому батькові, хто він, а сказав, що він чужоземець, який шукає захисту. Егей не впізнав свого сина, але зате впізнала його чарівниця Медея. Вона втекла з Корінфа в Афіни і стала дружиною Егея. Хитра Медея, давши обіцянку Егеєві повернути йому чаклуванням молодість, панувала в домі царя Афін, і сам Егей в усьому корився їй. Відразу зрозуміла владолюбна Медея, яка загрожує їй небезпека, якщо дізнається Егей, хто той прекрасний чужоземець, якого прийняв він у своєму палаці. Щоб не позбутися влади, Медея задумала згубити героя. Вона умовила Егея отруїти Тесея, запевнивши старого царя, що юнак — вивідач, підісланий ворогами. Старезний, слабий Егей, який боявся, щоб хтось не позбавив його влади, погодився на цей злочин.
Під час бенкету Медея поставила перед Тесеєм келих з отруєним вином. Саме в цей момент Тесей вийняв навіщось свій меч. Егей зразу пізнав той меч, який він сам шістнадцять років тому поклав під скелю біля Троїсени. Він глянув на ноги Тесея і побачив на них свої сандалі. Тепер він зрозумів, хто цей чужоземець. Перекинувши келих з отруєним вином, Егей обняв Тесея — свого сина. Медея була вигнана з Афін і втекла з сином Медоном у Мідію.
Урочисто оповістив Егей усьому афінському народові про прибуття сина і розповів про його великі подвиги, вчинені під час подорожі з Троїсени в Афіни. Раділи афіняни разом з Егеєм і гучними криками вітали свого майбутнього царя. (Подвиги Тесея)
Чутка про те, що в Афіни прийшов син Егея, дійшли і до синів Палланта, Егейового брата. З прибуттям Тесея зникла їх надія правити в Афінах після смерті Егея — адже тепер у нього був законний наслідник. Суворі паллантиди не хотіли позбутися влади в Афінах. Вони вирішили силою заволодіти Афінами. На чолі зі своїм батьком вирушили всі п’ятнадцять паллантидів проти Афін. Знаючи могутню силу Тесея, вони вдалися до таких хитрощів: частина паллантидів відкрито підійшла до мурів Афін, а частина сховалась у засідці, щоб несподівано напасти на Егея. Але вісник паллантидів Леос відкрив план їх Тесеєві. Юний герой швидко вирішив, як треба йому діяти, він напав на паллантидів, що поховались у засідці, і всіх їх перебив; не врятували їх ні сила, ні хоробрість. Коли паллантиди, які стояли під мурами Афін, дізналися про загибель своїх братів, їх охопив такий страх, що вони ганебно кинулися тікати. Тепер Егей міг спокійно правити в Афінах під охороною свого сина.
Тесей не залишився жити бездіяльним в Афінах. Він вирішив звільнити Аттіку від дикого бика, який спустошував околиці Марафона. Цього бика привіз за наказом Еврісфея з Криту в Мікени Геракл і пустив там на волю. Бик утік в Аттіку і був з того часу великим лихом для всіх землеробів. Безстрашно вирушив Тесей на цей новий подвиг. По дорозі до Марафона він зустрів стару жінку Гекалу. Вона прийняла героя, як гостя, і порадила йому принести перед новим подвигом жертву Зевсу-Рятівникові, щоб охороняв його Зевс під час небезпечного бою з дивовижним биком. Тесей послухався поради Гекали. Скоро Тесей знайшов бика: кинувся бик на героя, але той схопив його за роги. Рвонувся бик, але не міг вирватися з могутніх рук Тесея. Тесей пригнув до землі голову бика, зв’язав його, приборкав і повів в Афіни. Йдучи назад, Тесей не застав серед живих старої Гекали; вона вже померла. Вшанував Тесей померлу великими почестями за ту пораду й гостинність, які подала йому ще так недавно Гекала. Привівши бика в Афіни, Тесей приніс його в жертву богові Аполлону. (Подвиги Тесея)
ПОДОРОЖ ТЕСЕЯ НА КРИТ
Коли Тесей прийшов до Афін, уся Аттіка була в тяжкому смутку. Вже втретє прибували посли з Криту від могутнього царя Міноса по данину. Тяжка й ганебна була ця данина. Афіняни повинні були кожні дев’ять років посилати на Крит сім юнаків і сім дівчат. Там їх замикали у величезному палаці Лабіринті, і їх пожирала жахлива потвора Мінотавр з тулубом людини і головою бика. Мінос наклав цю данину на афінян за те, що вони вбили його сина Андрогея. Тепер втретє доводилось афінянам посилати на Крит жахливу данину. Вони вже спорядили корабель з чорними вітрилами на знак жалоби по юних жертвах Мінотавра.
Бачачи загальний смуток, юний герой Тесей вирішив вирушити з афінськими юнаками і дівчатами на Крит, звільнити їх і припинити сплату цієї жахливої данини. Припинити сплату можна було тільки вбивши Мінотавра. Тому й вирішив Тесей стати до бою з Мінотавром і або вбити його, або загинути. Старий Егей не хотів і слухати про від’їзд свого єдиного сина, але Тесей наполіг на своєму. Він приніс жертву Аполлону-Дельфінію — покровителеві морських подорожей, а з Дельф перед самим від’їздом було дано йому оракул, щоб покровителькою в цьому подвигу він обрав собі богиню кохання Афродіту. Закликавши на допомогу Афродіту і принісши їй жертву, Тесей відправився на Крит.
Корабель щасливо прибув до острова Криту. Афінських юнаків і дівчат відвели до Міноса. Могутній цар Криту відразу звернув увагу на прекрасного юнака-героя. Помітила його й дочка царя Аріадна, а покровителька Тесея Афродіта викликала в серці Аріадни глибоку любов до юного сина Егея. Міносова дочка вирішила допомогти Тесеєві; вона не могла й подумати про те, що юний герой загине в Лабіринті, роздертий Мінотавром.
Перш ніж вирушити на бій з Мінотавром, Тесеєві довелося зробити ще один подвиг. Мінос образив одну з афінянських дівчат. Тесей заступився за неї, але, гордий своїм походженням, цар Криту почав насміхатися з Тесея; він розгнівався, що якийсь афінянин сміє опиратися йому, синові Зевса. Тесей гордо відповів цареві:
— Ти пишаєшся своїм походженням від Зевса, але і я не син простого смертного, батько мій — великий коливатель землі, цар моря Посейдон.
— Якщо ти — син бога Посейдона, то доведи це і дістань перстень з морської безодні,— відповів Мінос Тесеєві і кинув у море золотий перстень.
Покликавши батька свого Посейдона, Тесей безстрашно кинувся з крутого берега в морські хвилі. Високо злетіли солоні бризки, і заховали хвилі моря Тесея. Всі з острахом дивилися на море, що поглинуло героя, і були певні, що не вернеться він назад. Повна розпачу, стояла Аріадна; і вона була певна, що Тесей загинув.
А Тесея, як тільки зімкнулися над його головою морські хвилі, підхопив бог Трітон і миттю домчав до підводного палацу Посейдона. Посейдон з радістю вітав у своєму чарівному підводному палаці сина і подав йому перстень Міноса, а дружина Посейдона Амфітріта, захоплена вродою і сміливістю героя, поклала на пишні кучері Тесея золотий вінок. Трітон знов підхопив героя і виніс його з морської безодні до берега на те місце, з якого кинувся герой у море. Тесей довів Міносові, що він — син Посейдона, повелителя моря. Дочка Міноса Аріадна дуже зраділа, що Тесей повернувся неушкодженим з морської глибини.
Але Тесея чекав ще небезпечніший подвиг: треба було вбити Мінотавра. Тут на допомогу Тесеєві прийшла Аріадна. Вона дала Тесеєві таємно від батька гострий меч і клубок ниток. Коли відвели Тесея і всіх засуджених на поталу в Лабіринт, Тесей прив’язав біля входу в Лабіринт кінець нитки клубка і пішов по заплутаних безконечних переходах Лабіринта, з якого не можна було знайти виходу; поволі розмотував він клубок, щоб знайти по нитці шлях назад. Все далі йшов Тесей і, нарешті, прийшов на те місце, де був Мінотавр. З грізним ревом, нахиливши голову з величезними гострими рогами, кинувся Мінотавр на юного героя, і почався страшний бій. Мінотавр, сповнений лютості, кілька разів кидався на Тесея, але він відбивав його своїм мечем. Нарешті, Тесей схопив Мінотавра за ріг і встромив йому в груди свій гострий меч. Убивши Мінотавра, Тесей по нитці клубка вийшов з Лабіринта і вивів усіх афінських юнаків і дівчат. Біля виходу їх зустріла Аріадна; вона радісно вітала Тесея. Дуже раділи юнаки й дівчата, врятовані Тесеєм. Уквітчані вінками з троянд, славлячи героя і його покровительку Афродіту, водили вони веселий танок.
Тепер треба було подбати і про врятування від гніву Міноса. Тесей швидко спорядив свій корабель і, прорубавши дно в усіх витягнених на берег кораблях крітян, швидко відправився назад до Афін. Аріадна поїхала з Тесеєм, якого вона дуже полюбила. (Подвиги Тесея)
Вертаючись до Афін, Тесей вийшов на берег Наксосу. Коли Тесей і його супутники відпочивали після подорожі, Тесеєві у сні явився бог вина Діоніс і повідав йому, що він повинен покинути Аріадну на пустельному березі Наксосу, бо боги призначили її за дружину йому, богові Діонісу. Тесей прокинувся і, повний смутку, швидко зібрався в дорогу. Він не смів не послухати волі богів. Богинею стала Аріадна, дружиною великого Діоніса. Гучно вітали супутники Діоніса Аріадну і славили співом дружину великого бога.
А корабель Тесея швидко нісся на своїх чорних вітрилах по блакитному морю. Ось уже з’явився вдалині берег Аттіки. Забув Тесей, засмучений втратою Аріадни, дану Егеєві обіцянку — замінити чорні паруси білими, якщо він, перемігши Мінотавра, щасливо повернеться до Афін. Егей чекав свого сина. Втупивши очі в морську далечінь, він стояв на високій скелі край берега моря. Ось вдалині з’явилася чорна крапка, вона росте, наближаючись до берега. Це корабель його сина. Все ближчає він. Егей дивиться, напружуючи зір,— які на ньому вітрила. Ні, не блищать білі вітрила на сонці, вітрила — чорні. Значить — загинув Тесей! У розпачі Егей кинувся з високої скелі в море і загинув у морських хвилях; тільки його мертве тіло викинули хвилі на берег. З того часу і зветься море, в якому загинув Егей, Егейським. А Тесей причалив до берегів Аттіки і приносив уже богам подячні жертви, як раптом, на свій жах, дізнався, що став мимовільною причиною смерті батька. З великою пошаною поховав тіло батька убитий горем Тесей, а після похорону прийняв владу над Афінами.
ТЕСЕЙ І АМАЗОНКИ
Тесей мудро правив в Афінах. Але не жив він спокійно в Афінах; часто він залишав їх для того, щоб узяти участь у подвигах героїв Греції. Так, брав участь Тесей в калідонських ловах, у поході аргонавтів по золоте руно і в поході Геракла проти амазонок. Коли було здобуте місто амазонок Феміскіра, Тесей повів із собою в Афіни як нагороду за хоробрість царицю амазонок Антіопу. В Афінах стала Антіопа дружиною Тесея. Пишно відсвяткував герой своє весілля з царицею амазонок.
Амазонки задумали помститися грекам за зруйнування їх міста і вирішили визволити царицю Антіопу від тяжкого, як вони гадали, полону в Тесея. Велике військо амазонок вторглося в Аттіку. Афіняни мусили сховатися від натиску войовничих амазонок за міські мури. Амазонки вдерлися навіть у саме місто і примусили жителів рятуватися в неприступному Акрополі. Амазонки отаборилися на горбі ареопагу і тримали в облозі афінян. Кілька разів робили вилазки афіняни, намагаючись вигнати грізних войовниць. Нарешті, відбувся рішучий бій.
Сама Антіопа билася поряд з Тесеєм проти тих самих амазонок, над якими раніше вона панувала. Антіопа не хотіла покинути героя-чоловіка, якого вона палко любила. В цій грізній битві загибель чекала Антіопу. Блиснув у повітрі кинутий однією з амазонок спис, його смертоносне вістря вп’ялося в груди Антіопи, і вона мертва впала до ніг свого чоловіка. З жахом дивились обидва війська на вбиту Антіопу. Схилився в горі Тесей над тілом дружини. Припинено було кривавий бій. Сповнені скорботи, поховали амазонки й афіняни молоду царицю. Амазонки покинули Аттіку і повернулися до себе на батьківщину. Довго панував смуток в Афінах за передчасно померлою прекрасною Антіопою. (Подвиги Тесея)
ТЕСЕЙ І ПЕЙРІФОЙ
У Фессалії жило плем’я войовничих лапіфів (Лапіфи — міфічний народ), над якими царював могутній герой Пейріфой. Він чув про велику хоробрість і силу непереможного Тесея і хотів помірятись з ним силою. Щоб викликати Тесея на бій, вирушив Пейріфой до Марафона і там на буйних пасовищах викрав череду биків, що належала Тесеєві. Як тільки дізнався про це Тесей, зараз же пустився навздогін за викрадачем і швидко наздогнав його. Зустрілись обидва герої. Одягнені в блискучі обладунки, стояли вони один проти одного, подібні до грізних безсмертних богів. Обидва вони були вражені величчю один одного, обидва однаково сповнені були відваги, обидва були могутні, обидва прекрасні. Вони кинули зброю і, простягнувши один одному руки, уклали між собою союз тісної, непорушної дружби й обмінялися на знак цього зброєю. Так стали друзями два великих герої — Тесей і Пейріфой.
Незабаром після цієї зустрічі вирушив Тесей у Фессалію на весілля свого друга Пейріфоя з Гіпподамією. Пишне було це весілля. Багато славних героїв зібралося на нього з усіх кінців Греції. Були запрошені на весілля і дикі кентаври, напівлюди-напівконі. Багатий був весільний бенкет. Увесь царський палац був повний гостей, які возлежали за бенкетними столами, а частина гостей бенкетувала у великому, прохолодному гроті, бо в палаці не було досить місця для всіх, що зібралися на весілля. Курились пахощі, лунали весільні гімни й музика, голосно розлягалися веселі вигуки бенкетників. Славили всі гості молодого й молоду, яка сяяла серед усіх своєю вродою, мов небесна зірка. Весело бенкетували гості. Вино лилося рікою. Все голосніше лунали бенкетні поклики. Раптом скочив сп’янілий від вина наймогутніший і найдикіший з кентаврів Евріт і кинувся на молоду. Він схопив її своїми могутніми руками і хотів викрасти. Побачивши це, й інші кентаври кинулися до жінок, що були на бенкеті. Кожен з них хотів заволодіти здобиччю. Скочили з-за бенкетних столів Тесей, Пейріфой та грецькі герої і кинулися захищати жінок. Перервано бенкет, почався запеклий бій. Не зброєю билися герої з кентаврами. Неозброєними прийшли вони на бенкет. Все було зброєю в цій битві: важкі келихи, великий посуд для вина, ніжки поламаних столів, триножники, на яких щойно курилися пахощі,— все пущено в хід. Крок за кроком витісняють герої з бенкетного залу диких кентаврів, але й поза залом триває бій. Тепер б’ються вже грецькі герої із зброєю в руках, прикрившись щитами. Кентаври ж виривають з корінням дерева, цілі скелі кидають вони на героїв. Попереду героїв б’ються Тесей, Пейріфой, Пелей і Нестор, син Пелея. Кривава гора з тіл кентаврів усе вищою стає біля них. Падають один за одним убиті кентаври. Нарешті, подалися вони, кинулися тікати і поховались у лісах високого Пеліону. Герої Греції перемогли диких кентаврів, небагато врятувалося їх із жахливої битви.
ВИКРАДЕННЯ ЄЛЕНИ.
ТЕСЕЙ І ПЕЙРІФОЙ ЗВАЖУЮТЬСЯ ВИКРАСТИ ПЕРСЕФОНУ.
СМЕРТЬ ТЕСЕЯ
Недовго жила прекрасна дружина Пейріфоя Гіпподамія; вона померла у повному розквіті своєї краси. Овдовілий Пейріфой, оплакавши свою дружину, через деякий час надумав знову женитися. Він вирушив до свого друга Тесея в Афіни, і там вирішили вони викрасти прекрасну Єлену. Вона була ще зовсім юною дівчиною, але слава про її красу гриміла далеко по всій Греції. Таємно прибули друзі до Лаконії і там викрали Єлену, коли вона весело танцювала зі своїми подругами під час свята Артеміди. Тесей і Пейріфой схопили Єлену і швидко понесли її до гір Аркадії, а звідти через Корінф і Істм привезли в Аттіку, до фортеці Афін. Кинулися спартанці в погоню, але не могли наздогнати викрадачів. Заховавши Єлену в місті Афінах, в Аттіці, друзі кинули жереб, кому з них має належати чудова красуня. Жереб випав Тесеєві. Але ще раніш друзі дали один одному клятву, що той з них, кому дістанеться прекрасна Єлена, повинен допомагати другому здобути дружину.
Коли Єлена дісталася Тесеєві, Пейріфой зажадав від свого друга, щоб він допоміг йому здобути за дружину Персефону, дружину страшного бога Аїда, володаря царства тіней померлих. Злякався Тесей, але що ж міг він зробити? Він дав клятву і порушити її він не міг. Довелося йому супроводити Пейріфоя в царство померлих. Через темну розколину біля селища Колона, недалеко від Афін, спустилися друзі в підземне царство. Там, у царстві страхіть, стали друзі перед Аїдом і зажадали від нього віддати їм Персефону. Розгнівався похмурий володар царства померлих, але сховав свій гнів і запропонував героям сісти на трон, висічений у скелі коло самого входу до царства померлих. Тільки опустились обидва герої на трон, як приросли вони до нього і не могли більше й ворухнутися. Так покарав їх Аїд за їх нечестиве домагання.
Поки Тесей залишався в царстві Аїда, брати прекрасної Єлени Кастор і Полідевк всюди шукали свою сестру. Нарешті дізнались вони, де заховав Тесей Єлену. Зараз же обложили вони Афіни, і неприступна фортеця не встояла. Кастор і Полідевк здобули її, визволили сестру і разом з нею забрали в полон Тесеєву матір Ефру. Владу над Афінами і всією Аттікою Кастор і Полідевк віддали Менесфею, давньому ворогові Тесея. Тесей довго пробув у царстві Аїда. Тяжких мук зазнав він там, але, нарешті, визволив його найбільший з героїв Геракл.
Тесей повернувся знову на світ сонця, але не радість принесло йому це повернення. Зруйновані були неприступні Афіни, Єлена визволена, мати його в тяжкому полоні в Спарті, сини Тесея Демофон і Акамант мусили втекти з Афін, а вся влада була в руках ненависного Менесфея. Покинув Тесей Аттіку і подався на острів Евбею, де він мав володіння. Нещастя супроводило тепер Тесея. Цар Скіросу Лікомед не хотів віддати Тесеєві його володінь; він заманив великого героя на високу скелю і зіпхнув його в море. Так загинув від зрадницької руки найбільший герой Аттіки. Тільки багато років по тому, після смерті Менесфея, повернулися в Афіни сини Тесея після походу під Трою. Там, у Трої, знайшли сини Тесея матір його Ефру. Її привіз туди як рабиню син царя Пріама Паріс, разом з викраденою ним прекрасною Єленою.
|
