Аргона́вти (грец. Αργοναυτης — ті, що пливуть на «Арго») — герої давньогрецької міфології, які на чолі з Ясоном першими з греків здійснили далекий морський похід у Колхіду (нині чорноморське узбережжя Грузії) на кораблі «Арго» за Золотим руном.
Вважається, що у цих міфах відбилася історія ранньої грецької колонізації (VIII—VI ст. до н. е.).
Міфи про аргонавтів постали у догомерівську добу; їх згадували в своїх творах античні поети, зокрема Аполлоній Родоський у поемі «Аргонавтика», проте найраніший опис пригод славетних мореплавців міститься в одній з од Піндара.
Міфи про аргонавтів оповідають про героїв, які на чолі з Ясоном здійснили далекий морський похід у Колхіду1на кораблі «Арго» за золотим руном. Деякі вчені розглядають ці міфи як переробку сюжету про мандрівку в підземне царство. Чимало дослідників намагалися пов’язати сюжет про аргонавтів з казкою (окремі мотиви цього міфу звичайні для чарівної казки — невиконуване завдання, яке герой осилює з допомогою доньки головного супротивника; ворожі істоти, яких герой перемагає, посваривши їх між собою, тощо). Однак, швидше за все, оповідь про аргонавтів склалася у VIII ст. до н.е. у вигляді епічної поеми про перші плавання греків у Чорне море і західну частину Середземного (звідси й заплутаний маршрут аргонавтів), тобто в цьому циклі відбилася історія ранньої грецької колонізації (VIII – VI ст. до н.е.).
Ясон, головний герой міфів про аргонавтів, прагнучи повернути батьківський трон, захоплений його дядьком Лелієм, який обіцяв віддати владу, коли небіж привезе золоте руно, вирушив до Колхіди в товаристві 50 найславетніших грецьких героїв: Орфея, Геракла, Кастора і Полідевка, Мелеагра, Тесея, Лаерта та ін. Після різноманітних пригод аргонавти прибули до Колхіди. Місцевий владар Еет пообіцяв віддати руно Леонові, якщо той запряже до плуга пару бронзових биків, виоре ним поле, засіє його зубами дракона, з яких виростуть воїни. Ясон впорався із завданням, але Еет і після цього не віддав золотого руна. Ясон і Медея вбили дракона, який охороняв скарб, і, захопивши руно, відпливли з Колхіди. Щасливо уникнувши небезпек, аргонавти повернулись із золотим руном до Еллади.
Походження Ясона[ред. • ред. код]
Син Посейдона Пелій відібрав трон Іолка у свого зведеного брата і законного спадкоємця Есона. Оракул провістив Пелію, що той загине від руки нащадка Еола, отож цар винищив усіх таких, крім Есона, щоб змусити його відмовитися від спадщини.
Есон мав дружину Полімелу та сина Діомеда. Боячись за дитину, Полімела вдала ніби син народився мертвим, а сама потайки віддала Діомеда на виховання кентавру Хірону на горі Пеліон[1]. Хлопчик виріс і був переназваний Ясоном.
Завдання Пелія[ред. • ред. код]
Оскільки Пелій відмовився принести жертву богині Гері, вона задумала покарати царя. Юного Ясона богиня вирішила випробувати для цієї справи. Вона набула вигляду старої, котра просила перехожих перенести її через ріку. Тільки Ясон допоміг їй, при цьому загубивши у воді сандалій[2]. Оракул дав Пелію нове попередження — остерігатися людини, взутої на одну ногу[3]. Побачивши юнака під час здійснення жертвопринесень Посейдону, Пелій запитав хто він і той назвався сином Есона, раніше відомими як Діомед. На питання що б той зробив, якби зустрів людину, якої оракул застеріг уникати, Гера відповіла через Ясона — відправив би добувати Золоте руно. На жертвопринесення зібралися також і родичі Есона, тож Ясон сміливо став вимагати повернути трон. Побоявшись законного суду, Пелій погодився віддати царство, але тільки якщо той виконає завдання, яке старому Пелію вже не під силу.
Пелія переслідувала тінь Фрікса, який втік від принесення в жертву зі священним бараном до Колхіди. Його не було як слід поховано, тому Іолк було проклято не знати процвітання, допоки тінь Фрікса не повернеться на батьківщину разом із Золотим руном священного барана[4].
Ясон розіслав у всі куточки Греції посланців, щоб знайти тих, хто вирушить із ним на пошуки руна. Для плавання було побудовано корабель «Арго», на ніс якого сама Гера поставила шматок дерева зі священного гаю Зевса[5]. Ясон зібрав 50 сміливців, список яких різний в різних джерелах. Серед них були герой Геракл і видатний співець Орфей[6].
Лемноські жінки[ред. • ред. код]
За рік до цих подій на жителів Лемноса було наслано прокляття. Жінки лемносців стали смердіти, від чого чоловіки покинули їх та стали жити з фракіянками. Обурені жінки повбивали всіх чоловіків, після чого прокляття щезло. Коли аргонавти приплили на Лемнос, цариця острова Гіпсипіла з почестями прийняла мандрівників. Вона, за порадою своєї колишньої няньки Поліксо, наказала всім жінкам зачати дітей від аргонавтів аби відновити свій народ.
Гіпсипіла замовчала що сталося з чоловіками, вигадавши наче їх було прогнано за погане ставлення до дружин. Аргонавти довго гостювали на Лемносі, зачавши багатьох видатних героїв[7]. Геракл нагадав їм, що слід розшукувати Золоте руно і ті врешті відплили[8].
Цар Кізік[ред. • ред. код]
Аргонавти дісталися до Мармурового моря, де причалили до Арктіона, де правив цар Кізік. Він прийняв мандрівників з частуванням, але несподівано шестирукі велетні стали завалювати вихід із гавані аби аргонавти не могли відплисти. Герої зуміли відбити напад, після чого взяли курс на Босфор.
В морі «Арго» потрапив у шторм і корабель прибило назад до берегів Арктіона. Кізік, прийнявши в темряві аргонавтів за піратів, послав на них військо, яке було розбите, а сам Кізік ненавмисно убитий. Аргонавти поховали царя, а один з них, Мопс, котрий знав мову птахів, почув від зимородка, що героїв було таким чином покарано богинею Реєю за вбивство її велетнів. Аргонавти спорудили ідол Реї, вшанували її ритуальними танцями і богиня послала добру погоду, за якої «Арго» міг поплити далі[9].
Зникнення Гіласа[ред. • ред. код]
Геракл запропонував позмагатися в греблі та виграв, але зламав своє весло. «Арго» саме опинився біля Місії, тож Геракл зі своїм зброєносцем Гіласом вирушив на пошуки дерева, щоб виготовити нове весло. Гілас, пішовши за водою, зупинився біля джерела, де його затягнули під воду німфи. Німа Дріопа закохалася в юного Гіласа і вмовила його лишитися з нею в підводному гроті. Геракл і аргонавт Поліфем безуспішно шукали зброєносця.
Ясон же вирішив покинути Геракла з Поліфемом на острові, але інших аргонавтів це обурило. Проте перед кораблем виринув морський бог Главк і оголосив, що Гераклу судилося не бути з аргонавтами, але здійснити інші подвиги. Поліфем же мав заснувати на Місії місто Кіос[10]. Однак є також перекази, що Геракл доплив до самої Колхіди і очолював мореплавців на шляху додому[11].
Допомога Фінею[ред. • ред. код]
Аргонавти доплили до Салмідесса, де правив сліпий Фіней. Боги позбавили його зору за те, що він точно віщував майбутнє. На додачу його мучили гарпії, що не давали наблизитися до жодної їжі, а яку Фіней таки діставав, поганили, роблячи гидкою[12]. Ясон звернувся до Фінея за допомогою, та він попросив спершу позбавити його від гарпій. Аргонавти Калаїд і Зет, що були синами бога північного вітру Борея, накинулися на гарпій з мечами і прогнали їх. Послана Герою Іріда пообіцяла, що гарпії більше не повернуться. Вдячний Фіней повідав як доплисти до Босфору, коли буде попутний вітер і які народи зустрінутьяся аргонавтам. Також він сказав довіритися Афродіті в Колхіді[13]. Говорили також, що Фінея боги осліпили саме за те, що він відкрив майбутнє аргонавтам[14].
Скелі Босфору[ред. • ред. код]
Фіней застеріг мореплавців про скелі Босфору, звані Сімплегадами, Планктами або Кіанеями, які завжди огорнені туманами і стискаються, трощачи кораблі. Ясон випустив вперед голуба, скелі зімкнулися, видерши кілька пір'їн з хвоста, але голуб вцілів та повернувся до Ясона. Той розрахував як швидко слід грести і «Арго» проплив між скелями, втративши лише кілька дощок.
Вітоді Сімплегади навіки застигли і кораблі могли безпечно між ними пропливати[15]. Дорогою кілька аргонавтів загинули і Ясон набрав їм заміну в Сінопі. «Арго» відвідав чимало дивовожних країн, поки не досягнув острова Аресанад[16].
Птахи Аресанаду[ред. • ред. код]
Біля острова Аресанад на аргонавтів напали птахи з бронзовим пір'ям, що скидали його, як стріли. Завдяки пророцтву Фінея герої заздалегідь одягнули обладунки та прогнали птахів, б'ючи в щити. Аргонавти висадилися на острові, куди вночі прибило вцілілих у бурі моряків. В подяку за порятунок вони приєдналися до аргонавтів[17].
Викрадення Золотого руна[ред. • ред. код]
Гера і Афіна домовилися допомогти Ясону в добутті Золотого руна. Вони звернулися до Афродіти, яка підкупила свого сина Ероса, щоб він вразив царицю Колхіди чарівною стрілою і цариця закохалася в Ясона.
Тим часом Ясон скликав раду, на якій аргонавти вирішили попрости руно в правителя міста Ея. Якщо ж він відмовить — добути його силою чи хитрощами. В Еї, де правив цар Еет, аргонавти зустріли дочку Еета Халкіопу, дітей якої вони врятували під час своїх подорожей. На відміну від неї Еет, дізнавшись навіщо ті прибули, сказав забиратися з Колхіди, інакше він жорстоко розправиться з аргонавтами. Але побачивши пошану Ясона до його дочки Медеї, цар погодився, але за умови, яку вважав непосильною для виконання — запрягти двох мідних биків, створених богом Гефестом, зорати ними поле і засіяти зубами дракона.
Медея, закохавшись в Ясона, вирішила допомогти йому. Вона дала Ясону зілля із крові титана Прометея, обмившись яким герой став невразливим. Він приборкав мідних биків, зумів запрягти їх і засіяти поле драконовими зубами. Однак із зубів виросло військо, яке Ясон переміг, кинувши в його ряди камінь. Воїни стали битися між собою, поки не повбивали одні одних, а вцілілих Ясон добв своїм мечем.
Еет відмовився віддавати Золоте руно, та Медея сама показала священний гай, де воно і лежало під охороною дракона, народженого з крові Тіфона. Медея наслала на дракона сон чарівним зіллям, а Ясон викрав руно.
Після цього аргонавти чимдуж побігли на «Арго» разом з Медеєю. Воїни Еета, послані навздогін, поранили кількох героїв, але корабель вже відплив, а поранених Медея зцілила зіллями[18].
Вбивство Апсірта[ред. • ред. код]
За деякими згадками, Медея, щоб затримати батька, убила свого брата Апсірта і розрубала його тіло. Поки Еет виловлював його останки, аргонавти вже відплили досить далеко і той не міг їх наздогнати[19]. За іншими переказами Апсірт сам вирушив навздогін і був убитий аргонавтами[20].
Даний Герою шматок священного дерева після цього заговорив, повідомивши, що аргонавти вчинили злочин. Аби очистися від убивства Апсірта Ясон і Медея зійшли на острів, де жила тітка Медеї, котра здійснила над ними очисний обряд[21].
Повернення до Греції[ред. • ред. код]
Посланці Еета прибули до царя Алконія і цариці Арети з вимогою звернутися до Ясона про повернення Медеї. Алконій виніс рішення: якщо Медея все ще незаймана, вона мусить повернутися в Колхіду; якщо ні — лишитися з Ясоном. Арета ж попередила, що Еет жорстоко розправиться з дочкою, якщо вона повернеться. Ясон зіграв весілля і посланці мусили повернутися в Колхіду ні з чим. Побоявшись розгнівати свого царя, вони осіли в різних землях[22][23].
Дорогою «Арго» пропливав повз місце життя сирен, які зачаровували моряків співом та вбивали їх. Орфей, загравши на лірі, пересилив їхній спів і аргонавти безпечно доплили до Сицилії[24].
Проте скоро біля Лівії величезна хвиля викинула «Арго» далеко від берега на сушу, перенісши через скелі. Аргонавти опинилися в пустелі, по якій Ясон тягнув корабель, поки не дістався до води. Там же аргонавтів врятувало джерело, що його пробив Геракл, коли ходив за золотими яблуками Гесперід[25]. Ясон просив допомоги в бога Тритона, котрому пожертвував триніжник, який і показав шлях. Також Тритон провістив, що якщо нащадки аргонавтів заберуть триніжник, в цих місцях виникне сто грецьких міст. Однак триніжник викрали місцеві дикуни та закопали його в пісок і пророцтво не збулося[26].
Згодом аргонавти вийшли до моря та попливли на острів Крит. Його охороняв мідний велетень Талос, створений Гефестом, який кидав у всіх, хто наближався до острова, каміння. Медея приспала Талоса і витягнула з його тіла цвях, крізь який витекла вся кров і велетень сконав[27]. Врешті аргонавти дісталися до Іолка.
Помста Пелію[ред. • ред. код]
До того часу багато хто думав, що аргонавтів вже немає серед живих. Цар Пелій вбив батьків Ясона і його малого брата Промаха. Медея вирушила в Іолк щоб дізнатися чи живий іще Пелій, прикинувшись старою.
Медея зустріла Пелія живим та задумала помститися йому за вбивсто батьків Ясона. Вона одурила царя, сказавши, що за його благочестя богиня Артеміда поверне Пелію молодість. Як доказа вона розрубала барана, зварила його і полила зіллями. Непомітно випустивши заздалегідь приготоване ягня, вона переконала царя у своїй правдивості. Пелій сам наказав своїм дочкам так само розрубати його тіло і зварити останки. Давши знак, що цар мертвий, Медея продовжила дійство, тоді як аргонавти атакували Іолк, не зустрічаючи спротиву. Але Ясон відмовився від трону Іолка, вирішивши за краще жити деінде (або був прогнаний сином Пелія Акастом)[28]. За іншим переказом Медея дійсно могла повернути молодість, але умисне прочитала неправильні закляття і Пелій помер, стікши кров'ю[29].
Правління і смерть Ясона[ред. • ред. код]
Цар Коринф скоро помер, не лишивши нащадків, тому Медея як дочка Еета стала претендувати на його трон. Жителі держави Коринфа погодилися, щоб Ясон правив ними як чоловік Медеї. Він щасливо жив із Медеєю десять років, але потім став підозрювати, що Медея отруїла Коринфа. Тому він замислив покинути дружину і одружитися вдруге на дочці Креонта Главці.
Медея помстилася, підіславши суперниці на весілля зачакловану корону. Щойно Главка одягнула подарунок, як її охопило полум'я, що перекинулося на всіх довкола. Врятувався лише Ясон, вистрибнувши з вікна.
Зевс, захоплений цим, пообіцяв Медеї взяти її за дружину, але та відкинула залицяння. За це дружина Зевса Гера винагородила Медею — її діти після смерті отримають вічне життя. Медея заживо спалила дітей та втікла на колісниці, запряженій зміями[30]. Вона сховалася в Геракла, де лікувала його, а потім вийшла за царя Егея[31]. Звідти її було вигнано за спробу отруїти Тесея і Медея вийшла за невідомого царя в Азії[32].
Ясон наклав на себе руки[33], або, за іншим варіантом, дожив до старості та загинув, коли прийшов до покинутого Арго, уламки якого обвалилися, вбивши старого.
