Героїчний епос Гомера давно став одним із найважливіших джерел вивчення грецької цивілізації. В яскравих військових сценах відтворюється і загальна панорама бою, і почуття його учасників. Характерною рисою поетики «Іліади» є значна роль богів у земних справах: вони втручаються у хід бою, допомагають одним і перешкоджають іншим. Показовою є рада богів на Олімпі під час бою, що характеризує особливості релігійних уявлень давніх греків.
Цікаво також відзначити, що гомерівський епос відбив у собі ще більш давню культуру, а саме культуру острова Криту. У Гомера можна знайти багато елементів побуту, життя суспільства, що нагадують про цю давню культуру. У критських написах згадуються імена героїв, відомих з Гомерівського епосу, а також імена богів, які завжди вважалися суто грецькими. Гомерівські поеми відображають століття народного розвитку і, зокрема, не тільки общинно-родову формацію, але і її розкладання і розвиток приватної власності і приватної ініціативи. Суворий епічний стиль художніх творів уже не міг залишатися на щаблі своєї старовинної суворості. Він уже починав відбивати індивідуальний розвиток людини з новими, більш вільними почуттями і за допомогою нових, набагато більш складних поетичних прийомів.
«Іліада» і «Одіссея» в основному є героїчними поемами. Але епосу Гомера властиві і зачатки інших епічних жанрів, наприклад казки. Казка нічим істотним не відрізняються від міфу за своїм змістом. Але міф вірить в буквальну реальність зображуваних у ньому осіб і подій, в той час як казка відноситься до зображуваного вже досить скептично, розглядаючи його як предмет кумедної та цікавої розповіді. [2,198-216]
Лосев твердить, що в гомерівському епосі є й елементи роману. Вони оповідають про побутові явища, які вже виходять за межі скромного і врівноваженого життя общинно-родового ладу (розповідь про розшуки Телемахом свого батька в II-IV піснях «Одіссеї» містить елементи роману пригодницького, а вся друга частина тієї ж поеми, починаючи з XIII пісні, - елементи роману сімейного). Однак той соціально-історичний період, який зображений у гомерівських поемах, далекий від наївного і примітивного общинно-родового колективізму, він відрізняється всіма ознаками дуже розвиненої приватної власності та приватної ініціативи в рамках родових організацій.
