Основні концепції формування змісту оствіти.

Зміст освіти - це гуманістично орієнтована і педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і досвіду ставлень до світу.

1. Прибічники матеріальної теорії (її ще називають теорією енциклопедизму) вважали, що головна мета освіти — передача учням якомога більшого об'єму корисних знань із різних галузей науки. Цей підхід поділяє Я.А. Коменський. Англійський філософ Герберт Спенсер зробив спробу створити класифікацію знань за ступенем їх практичної значущості.

У змісті освіти переважали предмети, які давали можливість озброювати школярів практичними вміннями і навичками. Внаслідок такого підходу мали і маємо перевантаження школярів інформацією, яку вони засвоюють за рахунок пам'яті.

2 Представники формальної теорії освіти (дидактичного формалізму) розглядали навчання лише як засіб розвитку розуму. У змі­сті освіти переважали предмети, які виконували функцію «гімнас­тики розуму». Прибічники цього напряму були ще в давні часи. Так, Гераклід говорив, що «багатознання розуму не навчає». На думку И.Г. Песталоцці, головною метою навчання повинно бути посилення правильності мислення учнів або формальна освіта. Такої ж думки додержувався А. Дістервег.

К.Д. Ушинський критикував обидва підходи.

3 На рубежі XIX і XX століть американський психолог, педагог, філософ Джон Д'юі обґрунтував прагматичну концепцію змісту освіти, у відповідності до якої основу шкільної освіти повинен складати розвиток практичного досвіду дітей. Для цього дітей слід залучати до тих видів діяльності, які дозволили цивілізації стати тим, чим вона є, вчити дітей готувати їжу, шити, залучати до рукоділля та ін. Таким чином, реконструкція соціального досвіду була основним критерієм для визначення змісту освіти.

4У вітчизняній педагогічній думці переважає теорія функціона­льного матеріалізму, основи якої закладені К.Д. Ушинським, В.О. Сухомлинським, яка передбачає діалектичну єдність оволодіння знаннями і вміннями користуватися ними у своїй діяльності. Визначення змісту загальної середньої освіти в Україні вимагає аналізу надбань педагогічної науки і практики в цій галузі науки.