Методична система є визнана і в Україні і в світі. Роботи автора перекладені і видані в 17 країнах, за його уроками вчаться в Європі і Америці. Система донецького вчителя дозволяє завершити курс середньої школи за 7-8 років. В порівнянні з 11-річним навчанням економія може досягати чверті бюджета Міносвіти. Методика працює „без браку” – за 30 років єксперимента всі без виключення вступали до вузів, і це в умовах, що на експеримент віддавали учнів що відставали у навчанні. Методика не вимагає матеріальних витрат на обладнання у вигляді інтерактивних дошок і загальної комп’ютеризації. Поки що обходиться дошкою і крейдою. Існуюча система навчання забезпечується державним фінансуванням.
Вся система навчання В.Ф.Шаталова побудована на принципі поваги особистості школяра, гуманного відношення до нього. Він до кожного учня підходить з оптимістичною гіпотезою, вірить в його навчальні здібності, можливість засвоєння будь-яким школярем навчального матеріалу на рівні „четвірки” і „п’ятірки”. Створюючи доброзичливу атмосферу на заняттях, Віктор Федорович викликає в учнів почуття впевненості у власних зусиллях і успіху в навчальній роботі. . Успіх в навчанні він вважає є важливим принципом дидактики.
В.Ф.Шаталов на перше місце в процесі навчання ставить виховну мету, а також формування в учнів суспільно корисних мотивів навчання, пізнавальні інтетереси і потреби, почуття відповідальності за результати вчення. А вже потім іде мета навчально-пізнавальна. В досвіді В.Ф.Шаталова в навчальній діяльності можна виокремити ряд особливостей. Чітко визначена організація навчального процеса, яку можна назвати алгоритмом навчальної діяльності.
Кожній темі навчального предмета В.Ф.Шаталов надавав номер, який знали всі учні. Порядок вивчення кожної теми, тобто поетапного керівництва був завжди один і той, зберігалась чітка послідовність етапів вивчення нової теми (що і є алгоритмом):
1)розгорнуте пояснення вчителя,
2)стислий виклад навчального матеріалу за опорними плакатами;
3)вивчення аркушів з опорними сигналами (зменшені копії опорних листів і плакатів);
4)робота з підручником і листом опорних сигналів в домашніх умовах;
5)письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці;
6)відповідь біля дошки або прослуховування усних відповідей.
За В.Ф.Шаталовим спочатку вивчається теоретичний матеріал, а вже потім практичний. Навчальний матеріал вивчається укрупненими одиницями.
Він наполягає на тому, що так учні бачуть цілісну картину, а не лише фрагмент матеріалу, що вивчається.
Успіх засвоєння великої теми досягається швидким темпом вивчення і шляхом багаторазового варіативного повторення. Наприклад, в навчальному матеріаліз математики вивчаються основні поняття і зв’язки між ними. Другорядний матеріал не дається. Значить: практично учням знати доведення не обов’язково, тим паче, що одна і таж сама теорема, висновок однієї і тієї ж формули мають багато варіантів. І як результат вдається скоротити час, необхідний для вивчення і засвоєння програмного навчального предмета. Цей „звільнений” час використовується для випереджального навчання. На заняттях з будь-якої теми зазирають до попередніх тем.
Ще одна особливість досвіду В.Ф.Шаталова – забезпечення навчального процесу оригінальними дидактичними засобами та посібниками. Це опорні листи і сигнали, конспекти, відкритий лист обліку знань. Всі ці засоби активно використовуються в навчальному процесі в школі і вдома. Шаталов використовує багато прийомів колективної пізнавальної діяльності: взаємну консультацію учнів, взаємоперевірку знань, звернення за допомогою до старшокласників. На заняттях використовуються також прийоми гри.
В.Ф.Шаталов на основі своєї практики запропонував декілька інших, на відміну від традиційних, принципів навчання: а) принцип успіху і оптимізму; б) принцип безконфліктності; в) принцип цілісності (блочне, випереджальне і навчання в швидком темпі).
