пользователей: 21281
предметов: 10473
вопросов: 178149
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» педагогика
» п

Я.А.Коменський про щаблі освіти. Вікова періодизація і система шкіл.

1. Вікова періодизація системи навчання за Я. А. Коменським

 

Я. -А. Коменський запровадив вікову періодизацію розвитку дітей і, згідно з нею, систему шкільної освіти та її зміст. Він запропонував таку періодизацію в системі народної освіти: дитинство, отроцтво, юність, змужніння. Кожний період триває 6 років.

У дитинстві (від народження до 6 років) діти виховуються вдома, під наглядом матері. У цей час треба розвивати їх мову, збагачувати запас уявлень про навколишнє життя, привчати до самообслуговування, поміркованості, охайності, пошани до батьків і старших, правдивості, справедливості, слухняності. Підлітки (від 6 до 12 років) навчаються у початкових школах, де опановують читання рідною мовою, письмо, арифметику з елементами геометрії, початки природознавства, географію, історію, співи, ручну працю, закон Божий. Такі школи повинні бути в кожному населеному пункті, їх відвідують хлопчики і дівчатка всіх станів. Юнаки (від 12 до 18 років) навчаються у загальноосвітній середній школі (гімназії), де вивчають «сім вільних мистецтв»: фізику, географію, історію, хронологію, етику, релігію, а також рідну, латинську та одну з нових мов.

Люди змужнілого віку (від 18 до 24 років) навчаються у вищих навчальних закладах (академія або університет) у великих містах країни. В університетах є три факультети: богословський, юридичний і медичний, які готують студентів до майбутньої наукової діяльності. На думку Коменського, після закінчення академії (університету) молоді люди можуть здійснити подорож для вивчення економічного і політичного життя народів, їх мови, культури і побуту.

Я. -А. Коменського вважають батьком дидактики. Він уперше створив ґрунтовне вчення про сутність, основні принципи і методи навчання, класно-урочну систему. У «Великій дидактиці» учений визначив сутність і завдання освіти, яка покликана служити людині для вдосконалення її розуму, мови і рук, щоб вона могла все потрібне розумно споглядати, висловлювати словами і здійснювати в дії. Коменський виступав за енциклопедичність, посильність і доцільність змісту освіти, єдність і наступність шкіл усіх типів, пропонував концентричний спосіб розміщення навчального матеріалу.

У своїх творах він обґрунтував основні принципи навчання: наочності, свідомості, міцності, послідовності та систематичності, посильності, емоційності. На його думку, їх дотримання зробить навчання легким, ґрунтовним і коротким.

Учений увів поняття навчального року з поділом його на чверті та канікули, запровадив перевідні іспити в кінці року, різні види контролю й перевірки успішності учнів, розмірковував про організацію навчального дня в школі. Велика його заслуга в тому, що він запровадив класно-урочну систему навчання; вимагав починати навчання в школах щороку в один день і час; старанно розподіляти навчальний матеріал за роками навчання, одночасно вчити певну кількість учнів (клас) і переводити їх з одного класу до іншого. Класно-урочна система навчання утвердилася в школах усього світу.

 

2. Аналіз системи шкіл за Я. А. Коменським

 

Кожному віковому періоду Коменський визначив відповідну школу: материнська школа (материнське опікунство у кожній сім’ї) ; школа рідної мови (елементарна народна школа, створюється у кожній общині, селі, містечку) ; латинська школа або гімназія (створюється у кожному місті) ; академія (створюється у кожній державі або великій провінції).

Перші дві школи відвідують усі без виключення діти обох статей; гімназію – ті хлопчики, у кого прагнення вищі, ніж бути ремісниками; академія готує вчених

 майбутніх керівників інших.

 

Структура шкільної системи за Я. А. Коменським

Для дитини (0-6 р.) Школою є: Материнське піклування (школа) 

Для отроцтва (6-12 р.) Елем. школа: народна, рідномовна

Для юнацтва (12-18 р.) Латинська школа (гімназія) 

Для зрілості (18-24 р.) Академія і подорожі

 

Згідно принципу природовідповідності визначені Коменським 4 вікові періоди та 4 ступені освіти відповідають 4-м порам року, відповідно – весні, літу, осені та зимі.

У системі Коменського першим ступенем навчання є материнська школа – це сім'я, де протікає життя дитини від народження до 6 років. Вихованню дітей цього віку він присвятив роботу під назвою «Материнська школа». Головним призначенням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, а також створення твердої основи для всієї системи наступного навчання і виховання. Тут визначався зміст, організація, методи виховання дітей в сім'ї і обов'язки батьків. Головний обов'язок батьків полягає в тому, щоб турбуватися про здоров'я дітей, починаючи з процесу зачаття, для чого жінка повинна саме в цей період піклуватися про своє здоров'я, щоб не зашкодити майбутній дитині.

У материнській школі повинні закладатися основи фізичного, морального і розумового розвитку дітей. При цьому Коменський нагадував, що фізичні та духовні сили дитини розвиваються поступово. Він не міг ще у той час детально розкрити вікові особливості дітей, але цінно, що перед-дошкільний і дошкільний вік не представляються йому чимось єдиним. Поряд з вимогою враховувати вікові особливості дітей Коменський пропонував рахуватися і з їх індивідуальними відмінностями. Він вказував, що одні здатні сприйняти певні знання і вміння на третьому-четвертому році життя, для інших же вони стають доступними тільки в п'яти-шестирічному віці. Коменський приділяв багато уваги питанням фізичного виховання дітей. Він закликав батьків, зокрема матерів, піклуватися з найбільшою ретельністю про здоров'я своєї дитини і давав конкретні вказівки про догляд за малюком, про те, яким має бути його харчування, одяг, режим. Дуже важливим було вимога Коменського про годування немовлят неодмінно молоком матері, його поради забезпечити дітям як можна більше рухів – давати їм можливість бігати, грати, пустувати.

В області розумового виховання Коменський ставив перед материнською школою завдання сприяти накопиченню дітьми за допомогою органів почуттів можливо більшого запасу конкретних уявлень про навколишній світ, розвивати їх мислення і мову, з тим щоб підготувати їх до подальшого систематичного навчання в школі. Коменський вважав, що в перші шість років життя дитина повинен дізнатися з області природознавства, що таке вогонь, повітря, вода і земля, дощ, сніг, лід, свинець, залізо і т. д. ; з області астрономії він повинен дізнатися, що називається небом, сонцем, місяцем та зірками; з географії – місце, де він народився і де він живе (село, місто, фортеця або замок) ; а також уявляти собі, що таке гора, долина, річка, місто, село та ін Крім того, йому слід знати деякі одиниці часу й пори року (годину, день, тиждень, місяць, рік, весна, літо, осінь, зима). Таким чином, Коменський мав на увазі дати дитині дошкільного віку перші уявлення про оточуючих його предметах і явищах природи на основі спостереження їх.

У програму материнської школи Коменський включав також ознайомлення дітей з явищами суспільного життя: в доступній для їх розуміння формі їм слід повідомляти деякі відомості з історії, економіки, політики. Він вважав, що дитині потрібно знати, що відбулося вчора, сьогодні, у минулому році; знати, хто складає його сім'ю; мати уявлення про різні посадових осіб.

Коменський вважав, що в материнській школі треба не тільки навчати дітей «знати», але і «діяти і говорити». Він виділив ті вміння, які повинен послідовно, рік за роком, придбати дитина.

Другим ступенем в системі освіти і виховання Коменського є школа рідної мови, котра, на його думку, повинна бути в кожній общині, кожному населеному пункті. Навчання на цьому етапі повинно проводитись рідною мовою, причому учитися повинні всі діти обох статей, незалежно від станів, віросповідань і національності.

Третім ступенем навчання, запропонованим Коменським, була латинська школа, чи гімназія. На його думку, це повинна бути всезагальна школа, де навчалися б юнаки незалежно від їх майнового і станового положення. Такі гімназії повинні бути відкритими в кожному місті і складатися з 6 чи 7 класів. Тут крім «семи вільних мистецтв» (граматика, діалектика, риторика, арифметика, Геометрія, музика і астрономія) пропонувалось вивчати фізику, географію, історію і мораль.

Кожному з б класів гімназії давалась своя назва, і кожен клас включав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад, 1-й клас – граматичний. 2-й клас – фізичний, де передбачалось вивчати історію природознавства. 3-й клас – математичний, де повинна була вивчатись історія мистецтв разом з історією різних винаходів. 4-й клас – етичний. В ньому повинні були вивчатись історія моралі і найкращі приклади добра. 5-й клас – діалектичний, передбачав для вивчення звичаї різних народів. 6-й клас – риторичний, предметом вивчення якого повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі і головних народів.

Встановлюючи таку послідовність вивчення основ наук, Ко-менський виходив із своїх філософських поглядів, а також із теорії сенсуалізму і був на той час педагогом-новатором.

Академія і подорож (18-24 р.) є останнім, вищим ступенем навчання в системі Коменського. Це вік змужнілості чи зрілості. В часи Коменського академія мала 3 традиційних факультети: богословський, юридичний і медичний. Великого значення надавалось забезпеченню вищої школи того часу висококваліфікованими вченими, необхідною літературою, приділялась велика увага комплектуванню добре підготовленими студентами. В систему занять поряд з лекціями входила обов'язково система самостійної роботи студентів, а також подорожі, які сприяють розширенню знань. До того ж подорожі вважались обов'язковою частиною вищої освіти.

 

Висновки

 

Педагогічна спадщина Коменського охоплює всі найважливіші питання педагогічної науки. Але передусім вирізняються ідеї, які визначають необхідність навчання і виховання у школі. Згідно з ними, у школі повинні навчатися хлопчики і дівчатка, бідні й багаті. У процесі виховання людина вчиться пізнавати себе і навколишнє життя (розумове виховання), володіти собою (моральне виховання), вірити в Бога (релігійне виховання).

Вважаючи людину частиною природи, Коменський зазначає, що її виховання має враховувати закони природи, тобто бути природовідповідним. Цей принцип став методологічною засадою трактування ним процесу навчання і виховання та побудови шкільної системи.

 

Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він розбив на чотири вікових періоди по 6 років в кожному. І для кожного періоду пропонується своя школа: Дитинство – від народження до 6 років – материнська школа. Отроцтво – від б до 12 років – школа рідної мови. Юність – від 12 до 18 років – латинська школа чи гімназія. Змужнілість – від 18 до 24 років – академія чи університет.

Для кожного вікового періоду Коменський визначив певний тип єдиної школи: для дитинства – материнську школу, для отроцтва – елементарну школу рідної мови, для юності – латинську школу або гімназію, для зрілості – академію й подорожі. Материнську школу і школу рідної мови він визначає для всього юнацтва, а інші два типи шкіл – для юнаків, у яких прагнення вищі.

 

Дидактична система Я. А. Коменського увійшла до золотого фонду педагогічної науки. Він не тільки створив ряд науково-педагогічних творів, але й дав педагогам зброю у боротьбі за нову людину, нове, демократичне суспільство. Психологічної науки тоді ще не було, Коменський діяв на підставі власних спостережень над дітьми, але його міркування щодо педагогічного мислення, волі та інших психічних процесів становлять великий інтерес і для сучасної науки.

 


12.06.2016; 15:26
хиты: 8
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь