Проблемное обучение — это систематическое включение учащихся в процесс решения творческих задач практического и познавательного характера при изучении узловых положений учебной дисциплины.
Особенностью проблемного обучения в отличие от традиционного обучения — является то, что учащимся не сообщаются знания в готовом виде. Знания приобретаются ими в процессе разрешения проблемных ситуаций.
Ценность знаний такого рода заключается в том, что у учащихся формируются навыки самостоятельного мышления и более эффективно сказываются убеждения. Осуществление «открытий» воздействует на чувстваучащихся, что вызывает положительные эмоции.
При всех достоинствах проблемного обучения оно не является универсальным, и потому не следует его противопоставлять традиционному репродуктивному обучению — речь должна идти о гармоническом их сочетании.
__
28.Проблемне навчання.
Проблемне навчання – це така організація процесу навчання, основу якої складають проблемні ситуації, проблеми та їх вирішення учнями. **Ідея активізації навчання через включення учня у самостійне розв’язання певного завдання знайшла своє відображення в працях Жан-Жака Руссо, Йогана Генріха Песталоцці, Фрідріха Адольфа Дістервега.
Особливості проблемного навчання:
- - учитель створює певну пізнавальну задачу, допомагає учням виокремити і прийняти її, організовує вихованців для її розв’язання;
- - учні самостійно оволодівають певною сумою знань, умінь, які є передумовою успішної пізнавальної діяльності;
- - учитель пропонує широкий спектр застосування набутих знань на практиці.
Психологи зазначають, що постійна відсутність пошукової активності призводить до того, що людина виявляється безпомічною при зіткненні з труднощами, а тому вони більше нервують, хворіють та незадоволені життям. **З психологічної точки зору проблемне навчання спрямоване на розвиток мислення, а значить, здійснюється як процес розв’язання задач. Задача – це будь-яке незрозуміле питання, на яке треба шукати відповідь. З погляду пізнання задачі можуть бути двох видів – проблемні (пізнавальні) та навчальні. Проблемною є така задача, для розв’язання якої необхідно оволодіти новою сумою знань. Навчальна задача вимагає лише використання раніше набутих знань. **Використовуючи завдання вчителю слід пам’ятати, що завдання повинно бути не надто складними, але і не надто легкими, бо саме тому вони не будуть викликати проблемну ситуацію.
Принципи проблемного навчання:
- Інверсія етапів (перестановка етапів) – спочатку учням дається проблемна ситуація, а потім вони шукають матеріал для її розв’язання.
- Принцип дослідження – учні під час вирішення проблемної задачі використовують такі мислительні операції як аналіз, синтез, абстрагування, порівняння тощо.
- Принцип вмотивованої активності учнів – вчитель повинен намагатися дати такі проблемні ситуації, які б враховували інтереси, бажання учнів.
- Принцип самостійності, творчості, самоуправління – учень сам шукає, відкриває нове для себе (але вже існуюче) знання, що допомагає вирішити проблемну задачу.
- Принцип проблемної наочності – використання під час розв’язання задач схем, таблиць, планів, малюнків тощо.
Значення проблемного навчання:
- + навчає дитину мислити (логічно, творчо, науково), розв’язувати життєві проблеми
- + підвищує активність учнів
- + розвиває пізнавальні інтереси
- + формує інтелектуальні почуття
- + знання засвоюються на тривалий час
- + формується мотивація досягнення успіху
- - більше часу для практичного засвоєння знань
- - для підготовлених учнів – дійсно цікаво, але для непідготовлених – це чинить перешкоди в навчанні.
__
Сущность проблемного обучения
Проблемное обучение – обучение, при котором учитель, опираясь на знание закономерностей развития мышления, специальными педагогическими средствами ведет работу по формированию мыслительных способностей и познавательных потребностей учеников в процессе обучения.
Функции проблемного обучения:
1) усвоение учениками системы знаний и способов умственной практической деятельности;
2) развитие познавательной деятельности и творческих способностей учащихся;
3) воспитание навыков творческого усвоения знаний;
4) воспитание навыков творческого применения знаний и умение решать учебные проблемы;
5) формирование и накопление опыта творческой деятельности.
Деятельность учителя при проблемном обучении состоит в объяснение содержания наиболее сложных понятий, систематическом созданием проблемных ситуаций, сообщение учащимся фактов и организация их учебно-познавательной деятельности таким образом, чтобы на основе анализа фактов учащиеся самостоятельно сделали выводы и обобщения.
В результате у учащихся вырабатываются:
1) навыки умственных операций и действий;
2) навыки переноса знаний и т. д.
Существует определенная последовательность этапов продуктивной познавательной деятельности человека в условиях проблемной ситуации:
1) возникновение проблемной ситуации;
2) проблемная ситуация;
3) осознание сущности затруднения и постановка проблемы;
4) поиск способов ее решения путем догадки, выдвижения гипотезы и ее обоснования;
5) доказательство гипотезы;
6) проверка правильности решения проблем.
Выделяют несколько типов проблемных ситуаций:
1) первый тип – проблемная ситуация возникает при условии, если учащиеся не знают способы решения поставленной задачи;
2) второй тип – проблемная ситуация возникает при столкновении учащихся с необходимостью использовать ранее усвоенные знания в новых условиях;
3) третий тип – проблемная ситуация возникает в том случае, если имеется противоречие между теоретически возможным путем решения задачи и практической неосуществимостью выбранного способа;
4) четвертый тип – проблемная ситуация возникает тогда, когда имеются противоречия между практически достигнутым результатом и отсутствием у учащихся знаний для теоретического обоснования.
Выделяют следующие методы, используемые при проблемном обучении (система методов М. Н. Скаткина и И . Я. Лернера):
1) объяснительный метод – состоит из системы приемов, включающих сообщение и обобщение учителем фактов данной науки, их описание и объяснение;
2) репродуктивный метод – применяется для осмысления усвоения теоретических знаний, для обработки умений и навыков, для заучивания учебного материала и т. д.;
3) практический метод – является сочетанием приемов обработки навыков практических действий по изготовлению предметов, их обработки с целью совершенствования, предполагает деятельность, связанную с техническим моделированием и конструированием;
4) частично-поисковый метод – является сочетанием восприятия объяснений учителя учеником с его собственной поисковой деятельностью по выполнению работ, требующих самостоятельного прохождения всех этапов познавательного процесса;
5) исследовательский метод – представляет умственные действия по формулировке проблемы и нахождения путей ее решения.
