Справа у тім, що традиційний тип навчання не забезпечує поєднання пізнавальної мотивації, мотивації досягнень та мотивації руху від навчання до практичної роботи, оперативно-службової діяльності. **У системі традиційного навчання не вдається розв’язати відоме протиріччя між колективною формою діяльності, індивідуальним характером засвоєння знань та надбання навичок. При традиційному способі організації навчання важко розв’язати протиріччя між наукою, що безперервно розвивається та статичністю навчальної інформації, яка зазвичай викладена в сталій формі у навчальних книгах. Відтак виникає ситуація, коли учні стають немов би відірваними від процесу розвитку суспільства. Способом розв’язання цього протиріччя є шлях переходу до безперервної освіти як засобу творчого відтворювання соціального і предметного досвіду, його успадкування та збагачення. **Таким чином, у традиційній системі організації навчального процесу мета і зміст навчання фактично співпадають. Головна мета – це засвоєння дисциплін, які вивчаються. Зміст навчання – самі дисципліни, що подаються у знаковій формі навчальної інформації. У традиційний системі навчання домінантну роль вiдiгpає викладання - дiяльнicть педагога. До цієї групи вiдносять класно-урочну систему Я. А. Коменського, вiльне виховання Ж.-Ж. Руссо, концепцiю навчання бідноти І. Г. Песталоццi, теорiю матеріальної освіти Г. Спенсера.
Визначальними ознаками традиційної класно-урочної технології є:
1) учні приблизно одного віку та рівня підготовки складають клас, який зберігає в основному постійний склад на весь період шкільного навчання;
2) клас працює за єдиним річним планом і програмою відповідно до розкладу. Внаслідок цього діти повинні приходити в школу в одну і ту саму пору року і в заздалегідь визначені години дня;
3) основною одиницею навчання є урок;
4) урок, як правило, присвячений одному навчальному предмету, темі, внаслідок чого учні класу працюють над одним і тим же матеріалом;
5) роботою учнів на уроці керує вчитель: він оцінює результати навчання з основного предмета, рівень навченості кожного учня окремо і наприкінці року приймає рішення про переведення учнів до наступного класу;
6) навчальні книги (підручники) використовуються, в основному, для домашньої роботи.
Навчальний рік, навчальний день, розклад уроків, навчальні канікули, перерви між уроками – атрибути класно-урочної системи.
Цілі і завдання традиційного навчання:- формування системи знань, оволодіння основами наук;- формування основ наукового світогляду;- всебічний і гармонійний розвиток кожного учня.
Традиційна технологія є насамперед авторитарною педагогікою вимог; навчання дуже слабо пов’язане із внутрішнім життям учня, з його різноманітними запитами і потребами, відсутні умови для прояву індивідуальних здібностей, творчих проявів особистості. **Позиція учня: учень – підпорядкований об’єкт навчальних впливів. **Позиція вчителя: вчитель – командир, єдина ініціативна особа. **Методи засвоєння знань ґрунтуються на:
· - повідомленні готових знань;
· - навчання за зразком;
· - індуктивної логіки від окремого до загального;
· - механічної пам’яті;
· - вербальному викладі;
· - репродуктивному відтворенні.
Головні методи навчання, які лежать в основі цієї технології:
1) пояснення в поєднанні з наочністю;
2) провідні види діяльності учнів – слухання і запам’ятовування;
3) головна вимога і головний критерій ефективності – безпомилкове відтворення вивченого
Термин "традиционное обучение" подразумевает, прежде всего, классно-урочную организацию обучения, сложившуюся в XVII в. на принципах дидактики, сформулированных Я.А. Коменским, и до сих пор являющуюся преобладающей в школах мира. Отличительные признаки традиционной классно-урочной технологии следующие:
· учащиеся приблизительно одного возраста и уровня подготовки составляют класс, который сохраняет в основном постоянный состав на весь период школьного обучения;
· класс работает по единому годовому плану и программе согласно расписанию. Вследствие этого дети должны приходить в школу в одно и то же время года и в заранее определенные часы дня;
· основной единицей занятий является урок;
· урок, как правило, посвящен одному учебному предмету, теме, в силу чего учащиеся класса работают над одним и тем же материалом;
· работой учащихся на уроке руководит учитель: он оценивает результаты учебы по своему предмету, уровень обученности каждого ученика в отдельности и в конце учебного года принимает решение о переводе учащихся в следующий класс;
· учебные книги применяются, в основном, для домашней работы.
