Класифікація методів навчання – це впорядкована за певною ознакою їх система.
1. Традиційна класифікація методів навчання, що започаткована ще в стародавніх філософських і педагогічних системах і уточнена для нинішніх умов. Загальною ознакою методів в ній є джерело знань. Таких джерел здавна відомо три: практика, наочність, слово. З розвитком культурного прогресу до них приєдналося ще одне - книга, а в останні десятиліття все більше заявляє про себе не паперове джерело інформації – відео у поєднанні з найновішими комп'ютерними системами. В даній класифікації виділяється п'ять методів: практичний(досліди, вправи, навчально-продуктивна праця, цитування, конспектування тощо), наочний(ілюстрації, демонстрації, спостереження), словесний(пояснення, розповідь, бесіда, лекція, дискусія тощо), робота з книгою, відео-метод(перегяд).
2. Класифікація методів за призначенням (М.Данилов, Б.Єсипов). Загальною ознакою класифікації є послідовні етапи процесу навчання на уроці. Виділяють такі методи:
- — набуття знань;
- — формування умінь і навичок;
- — використання знань;
- — творча діяльність;
- — закріплення;
- — перевірка знань, умінь і навичок.
3. Класифікація методів за типом (характером) пізнавальної діяльності (І.Лернер, М.Скаткін). Тип пізнавальної діяльності – це рівень самостійності (напруженості) пізнавальної діяльності, якого досягають учні, працюючи за запропонованою схемою навчання. Ця характеристика тісно переплітається з рівнями розумової активності учнів. У даній класифікації виділяються наступні методи:
- — пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний);
- — репродуктивний;
- — проблемний виклад;
- — частинно-пошуковий, або евристичний метод;
- — дослідницький.
4. За дидактичними завданнями виділяють дві групи методів
навчання:
- — методи, що сприяють початковому засвоєнню навчального матеріалу;
- — методи, що сприяють закріпленню і вдосконаленню набутих знань (Г.Щукіна, І.Огородников та ін.).
До першої групи належать: інформаційно-розвиваючі методи (усний виклад учителя, бесіда, робота з книгою); евристично-пошукові методи навчання (евристична бесіда, диспут, лабораторні роботи); дослідницький метод. До другої групи належать: вправи (за зразком, коментовані вправи, варіативні та ін.); практичні роботи.
5. Здійснені численні спроби створення бінарних і полінарнихкласифікацій методів навчання, в яких останні групуються на основі двох чи кількох загальних ознак. Наприклад, бінарна класифікація методів навчання М.І.Махмутова побудована на поєднанні методу викладання і методу навчання.
Полінарну класифікацію методів навчання, в якій поєднуються джерела знань, рівні пізнавальної активності, а також логічні шляхи навчального пізнання запропонували В.Ф. і В.І. Паламарчук.
6. Найпоширенішою в дидактиці останніх десятиліть XX століття стала класифікація методів навчання, запропонована Ю.К.Бабанським. В ній виділяється три великі групи методів навчання:
— методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
— методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;
— методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
Основою даної класифікації є цілісний підхід до діяльності вчителя і учня в навчально-виховному процесі.