Сучасна педагогічна наука об'єднує близько двадцяти педагогічних галузей. Їхня кількість певним чином зумовлюється суспільними потребами.
Базовою науковою дисципліною для всіх педагогічних галузей є загальна педагогіка. Прийнято вважати, що вона вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання та освіти, формулює принципи, форми й методи навчання та виховання, які є загальними для всіх вікових груп людей та навчально-виховних закладів.
В окрему галузь педагогіки відносять історію педагогіки, хоч її традиційно вивчають у складі загального курсу педагогіки, зважаючи на те, що розгляд будь-якої педагогічної системи лише у предметній та функціональній площинах у відриві від історичної є неповним і необґрунтованим.
Вікова педагогіка досліджує закономірності, принципи, форми та методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп.
Її поділяють на такі напрями:
- пренатальна та перинатальна педагогіка (досліджує вплив спочатку на розвиток плоду, пізніше новонародженої дитини поведінки батьків, починаючи від часу прийняття ними рішення про зачаття дитини і завершуючи першими тижнями після її народження);
- дошкільна педагогіка (закономірності виховання дітей дошкільного віку в сім'ї та в дошкільних виховних закладах);
- шкільна педагогіка (зміст, принципи, форми й методи навчання та виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів);
- педагогіка дорослих або професійна педагогіка (включає педагогіку професійно-технічної освіти та педагогіку вищої школи). Корекційна або спеціальна педагогіка (дефектологія). Досліджує проблеми навчання та виховання дітей і підлітків із різними фізичними та психічними вадами.
Соціальна педагогіка вивчає закономірності соціалізації особистості на різновікових етапах її розвитку та форми, методи й засоби соціально-педагогічної діяльності представників виховних, освітніх, культурних, наукових закладів та установ, соціальних служб.
Військова педагогіка розкриває закономірності, теоретично обґрунтовує, розробляє принципи, методи, форми навчання і виховання військовослужбовців усіх рангів. Елементи військової педагогіки зустрічаються в загальноосвітніх школах і системі вузівської освіти.
Спеціальна педагогіка - це наука, що вивчає сутність, закономірності, тенденції управління процесом розвитку індивідуальності й особистості дитини з обмеженими можливостями здоров'я, що потребує в спеціалізованих індивідуальних методах виховання і навчання.
- сурдопедагогіка (навчання й виховання глухих і глухонімих)
- тифлопедагогіка (навчання і виховання сліпих і слабкозорих)
- олігофренопедагогіка (навчання й виховання розумово відсталих і дітей із затримками розумового розвитку)
- логопедія (навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення),
- виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців).
Лікувальна педагогіка
Лікувальна педагогіка - нова галузь педагогіки, що розвивається на кордоні з медициною. Основним її предметом є система освітньо - виховної діяльності педагогів з хворими і відстаючими учнями. У зв'язку із зростанням хвороб серед школярів виникає проблема розробки щадних виховно-освітніх конструкцій. Навчання та лікування в їх оптимальному поєднанні вимагають медичних та педагогічнихтеоретичних обгрунтувань і методичних розробок. Основна мета лікувальної педагогіки - дати можливість хворим дітям та дітям з відхиленнями у розвитку адаптуватися до нашого життя. Для цієї мети створюються спеціальні інтернати, дитячі сади, центри лікувальної педагогіки та інші спеціальні установи.
Порівняльна педагогіка
Порівняльна педагогіка вивчає закономірності функціонування та розвитку освітніх і пізнавальних систем в різних країнах шляхом зіставлення і знаходження подібностей та відмінностей.
Порівняльна педагогіка – це
Галузева педагогіка
Галузева педагогіка вивчає особливості виховання та навчання в залежності від характеру соціальної групи чи професій: це - педагогіка сім'ї, виробнича, професійна, в тому числі військова, правова, спортивна громадських організацій та об'єднань (соціальна педагогіка), культурно-освітньої роботи, виправно-трудова (пеніцентіарная). Розглянемо основні її види:
Виробнича педагогіка вивчає:
- закономірності навчання працюючих;
- переорієнтацію на нові засоби виробництва;
- підвищення кваліфікації працюючих;
- переорієнтацію на нові професії.
Закономірності навчання працюючих необхідні для навчання студентів, або нових прибулих працівників, технологіям даного підприємства.
Переорієнтація на нові засоби виробництва актуально завжди у зв'язку з безперервним впровадженням нових технологій.
Підвищення кваліфікації робітників періодично необхідно для навчання роботі з новими матеріалами, новою апаратурою і новими технологіями для поліпшення якості та ефективності роботи.
Переорієнтація на нові професії іноді необхідна у зв'язку з втратою актуальності старої внаслідок яких-небудь політичних і економічних причин. Наприклад, переорієнтація виробництва з військової на цивільну продукцію, і, навпаки, у зв'язку з початком і закінченням Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 року.
Соціальна педагогіка
Соціальна педагогіка - галузь педагогіки, що вивчає соціальне виховання всіх вікових і соціальних категорій людей, що здійснюється як у власне виховних установах, так і в різних організаціях, для яких воно не є провідною функцією. Соціальна педагогіка включає в себе розділи: соціологія виховання, соціально-педагогічна віктимологія, філософія соціального виховання, теорія соціального виховання, психологія соціального виховання, методика соціального виховання, економіка та менеджмент соціального виховання.
Соціальна педагогіка, на відміну від традиційної, розглядає педагогічну діяльність не тільки як основу виховання, соціалізації особистості, але і як процес соціальної допомоги людям у період їхособистісного або професійного неблагополуччя.
Особливість сучасної соціальної педагогіки - її гуманістична спрямованість, єдність вимог і поваги до людей, в тому числі до дітей, тобто співробітництво, співпраця вихователя і вихованця. Гуманістична спрямованість полягає і в орієнтації її як на захист окремої людини в його конкретної ситуації, так і на цілісний підхід до людини, на захист його загальних інтересів і потреб.
Гуманне і альтруїстичне значення соціальної педагогіки виявляється в тому, що ця наука покликана вирішувати надзвичайно складні і часто кровоточать проблеми соціальної допомоги населенню, підтримувати формування сприятливого людського соціуму, піклуватися своїми особливими, специфічними засобами про людину, духовно-моральне здоров'я, самосвідомості, формуванні ціннісних орієнтацій (особливо у підростаючого покоління).
Сьогодні в центрі соціальної педагогіки - духовний світ людини. На його розвиток і збагачення спрямовані всі її зусилля. Соціальна педагогіка досліджує багато хвилюючі духовно-моральні проблеми сучасності, веде людину до її культурної зрілості, моральному прозріння та ідейної стійкості. Зусилля соціального педагога спрямовані на те, щоб підтримати людину в багатій, різноманітної та вільної культурі, яка допомагає людині стати особистістю, удосконалювати свої уявлення про світ, про людяність, правді і добро і т.п.
Виправно-трудова педагогіка
Виправно-трудова педагогіка містить теоретичні обгрунтування і розробки практики перевиховання осіб, що перебувають в ув'язненні за скоєні злочини. Дана галузь педагогіки взаємопов'язана з юриспруденцією і правознавством. Цілі її - перевиховати з ув'язнених злочинців соціально адекватних людей, щоб поліпшити якість життя як їх самих, так і оточуючих.
Виправно-трудова педагогіка як галузь використовує всі основні поняття педагогіки, а також розробляє і специфічні, серед яких найбільш важливі категорії - виправлення і перевиховання засуджених.Виправлення - суперечливий процес ломки сформованих стереотипів свідомості і поведінки засуджених, що передбачає собою цілеспрямоване, а іноді і жорстке управління їх життєдіяльністю. Перевиховання розглядається як двосторонній процес, що включає педагогічну роботу вихователів, адміністрації щодо організації системи виправно-трудових впливів і діяльність самих засуджених по засвоєнню цих впливів (тобто виправлення). Результат такої взаємодії - перебудова свідомості і поведінки особистості. Виправлення виступає як мета і результат перевиховання і як процес самовиховання, саморозвитку особистості. Рівні або ступеня зміни особистості різні, але при цьому вони цілком порівнянні із загальнолюдськими моральними нормами, тому що не існує окремо взятої моралі для правопорушників і для законослухняних громадян. У процесі перевиховання такі моральні норми, як сумлінне відношення до праці, точне виконання законів і повагу до правил людського гуртожитку, дбайливе ставлення до громадської та особистої власності, набувають статусу правових
Основні галузі педагогіки
Як ми вже з'ясували, педагогіка-система наук, і, залежно від спрямованості і завдань, підрозділяється на різні її галузі. Ось основні з них:
- Загальна педагогіка
- Вікова педагогіка (ясельна, дошкільна, шкільна, педагогіка «третього віку)
- педагогіка середньої спеціальної освіти;
- галузева педагогіка (педагогіка середньої спеціальної освіти, військова, спортивна, виробнича і ін)
- соціальна педагогіка;
- порівняльна педагогіка;
- виправно-трудова педагогіка;
- корекційна педагогіка
- лікувальна педагогіка.
__
Пройшовши довгий шлях розвитку, педагогіка перетворилася сьогодні в розгалужену систему педагогічних наук.
Загальна педагогіка — базова наукова дисципліна, яка вивчає основні закономірності процесу спрямованого особистісного розвитку, розробляє загальні основи педагогічного процесу у навчальних закладах усіх типів. Вона складається з чотирьох розділів: загальні засади педагогіки, теорія навчання (дидактика), теорія виховання, теорія управління навчальним закладом.
Щодо поділу педагогічних наук за галузями, то їх нараховується близько двадцяти. Це самостійні науки, що мають свій предмет, методи дослідження, понятійно-категорійний апарат. Вони спираються певною мірою на структуру та принципи загальної педагогіки і є «дочірними» науками. Такою є:
вікова педагогіка - дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка дорослих, що вивчає вікові аспекти навчання і виховання, які визначають специфіку навчально-виховної роботи з певними віковими групами. Вікова педагогіка охоплює всю систему загальної середньої освіти: різні типи загальноосвітніх шкіл, професійно-технічні училища, середні спеціальні навчальні заклади, вечірні (змінні, заочні) школи;
корекційна педагогіка - спеціальна наука, що досліджує навчання і виховання дітей з певними вадами: сурдопедагогіка (навчання і виховання глухонімих, глухих та туговухих дітей), тифлопедагогіка (навчання і виховання сліпих та слабкозорих дітей), олігофренопедагогіка (навчання і виховання розумово відсталих дітей), логопедія (навчання і виховання дітей з порушенням мовлення), виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців);
окремі методики - предметні дидактики, які досліджують специфіку застосування загальних закономірностей навчання до викладання окремих навчальних предметів у закладах освіти всіх типів;
історія педагогіки і освіти - наука, що вивчає розвиток педагогічних ідей і освітньої практики видатними вітчизняними і зарубіжними педагогами в різні історичні епохи;
галузева педагогіка (вищої школи, військова, медична, інженерна, спортивна, виробнича і под.) - вивчає галузеві аспекти освіти, які визначають специфіку навчально-виховного процесу в тих чи інших умовах, розкриває його закономірності;
порівняльна педагогіка - наука про порівняння систем народної освіти в різних країнах (порівняно з вітчизняною);
соціальна педагогіка - наука, яка вивчає вплив на педагогічний процес конкретних соціальних інститутів: сім'ї, школи, підліткового чи молодіжного об'єднання, закладів культури, спорту тощо; розглядає особистість як фокус системи соціально-педагогічного впливу, як об'єкт і суб'єкт соціальних відносин.
