Тема. Сатирико-метафоричний зміст твору «Крихітка ца-хес». Іронія та гротеск у творі як важливі риси індивідуального стилю
Гофман висміює псевдопрограму освіти, де корисне змішане з безглуздим, важливе — з дурницею. Освітою керує колишній лакей, який спромігся стати міністром. Ось які новації в галузі освіти пропонує цей невіглас князеві: «Вирубати ліси, зробити річку судноплавною, розвести картоплю, покращити сільські школи, насадити акацій і тополь, навчити юнацтво співати на два голоси ранкові й вечірні молитви, прокласти шосейні дороги і привити віспу». автор включає в цей перелік те, що дійсно робилось у Прусії на межі століть. Гофман створив чудову пародію на так звану філософію здорового глузду і тверезих міркувань, яка визначала суть суспільного життя тогочасної Німеччини. Запитання до класу y Чого автор досягає, використовуючи у творі іронію та гротеск?
(автор із сумом констатує непереборну владу реальності, яка поглинає романтичні мрії.) 3. Слово вчителя — Як ви знаєте, казка має щасливий кінець.
У реальному житті нами управляють цахеси, і нікому вирвати ті три золоті волосинки. лише деякі Балтазари розуміють реальний стан речей — та й то через те, що особисто зазнали утисків. Щоправда, у казці з’являється добрий Проспер альпанус, але в житті таких чаклунів немає, і цін-нобери одружуються з прекрасними Кандідами, вони — при владі, доля ж ентузіастів — вигнання, приручення, а то й в’язниця. Гоф-ман висміює не стільки «пасинка природи» — маленького цахеса, нікчемного і безпомічного обранця феї, скільки середовище, що сприяє процвітанню ціннобера, суспільство, яке схильне бачити у виродку красеня, у бездарності талант, в абсолютній тупості мудрість, у недолюдку «окрасу суспільства».
цахеси народжуються, цахеси живуть і процвітають, ніби говорить Гофман своєю казкою, лише завдяки нікчемності, вульгарності середовища, що їх породило. і вже не дивує те, що в такій країні знецінюються таланти, знання, моральні якості, навіть любов. але сам автор, дуже точно показавши симптоми хвороби суспільства, не дає прямолінійних, раціональних пояснень її причин, а тим більше способів її лікування. У «Крихітці цахесі» зроблено декілька припущень про джерела виникнення цінноберів. це — влада грошей, людське божевілля, різні прояви чарівних сил. Кожне з них залишається недоведеною гіпотезою.
романтичне щастя за Гофманом — лише казка, фікція, поетична фантазія. Завдяки особливостям своєї уяви Гофман умів писати про нереальне так переконливо, що його фантазії здавались реальнішими за дійсність. Він був не байдужим спостерігачем, а дотепним іронічним критиком тих жалюгідних або відразливих явищ, з якими стикався щодня.
Як справжній романтик, Гофман протиставляв ницому світу, бездуховному існуванню черні постать талановитого митця, який уособлював для нього ідеал чистої, безкорисливої творчої людини. його проза напрочуд поетична, образний світ настільки багатий, барвистий, музичний, що він бере читача в полон, зачаровує, впливає на всі його почуття — зір, слух, дотик. ІІІ
