У грудні 1918р. до влади прийшла директорія, яка започаткувала нову добу у розвитку нац.-демокр. Революції – Добу Директорії.
У грудні 1918р. на Пд.. Україні розпочалася інтервенція військ Антанти(Колчак, Врангель), які подали підтримку білогвардійцям.
Т.ч. розстановка сил була не на користь укр.. нац. рев.
Директорія була урядом соціалістичного спрямування. Вона розгорнула широку державотворчу діяльність, а саме:
- Була відновлена назва УНР.
- Визначені органи влади: вища влада належить директорії, законодавча – трудовому конгресу, виконавча – раді народних міністрів.
- Ухвалений новий земельний закон про передачу поміщицької землі селянам без викупу.
- Землевласники і підприємці позбавлялися політичних виборчих прав.
З 21 по 29 січня 1919р. працював Трудовий конгрес, який схвалив акт злуки і доручив директорії оборону України.
Директорія під тиском більшовицьких військ змушена була покинути Київ, спочатку перебравшись до Вінниці, а згодом до Тернополя.
У листопаді 1919р. відбувся розкол армії УНР. Далися в знаки протиріччя, які існували між урядами ЗУНР і УНР.
На поч.. 1920р. Червона армія подолала опір військ директорії і розгромила денікінців. Більшість білогвардійців зосередилася в Криму під командуванням Врангеля, війська якого також зазнали поразки від Червоної армії. Радянську владу в Україні було відновлено втретє і остаточно.
Причини поразки директорії:
- Директорію роздирали внутр. Протиріччя щодо змісту і напрямків політики.
- Між двома її лідерами не було згоди – Винниченко наполягав на першочерговому вирішенні економ. Проблем. А Симон Петлюра на війську.. сил. У зовн. політиці Винниченко, Чеховський, Шаповал схилилися до союзу із більшовиками, а Петлюра до союзу з країнами Антанти.
- Була непослідовна, нерішуча внутр. Політика директорії – вона видала закон про ліквідацію приватної в-сті на землю, але не поспішила її реалізувати, обіцяла позбавити буржуазію виборчих прав, але залишила їй всі права. Ліквідувавши гетьманський держ. Апарат не змогли ств. нового.
- Директорія втратила підтримку укр.. населення в той час коли авторитет більшовиків зростав.
- Були промахи і у зовн.. пол.., бо їй не вдалося домовитися ні з Росією, ні з країнами Антанти.
- Більшовицькі війська мали значні переваги, були краще організовані + на бік більшовиків перейшли багато чисельні загони Махна і Григор’єва.
40. Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР). Акт злуки.
Західноукраїнська Народна Республіка народилася внаслідок розпаду Австро-Угорської імперії і майже відразу зазнала польської аґресії. У Львові у ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. відбулося революційне повстання, через декілька днів офіційно було проголошено ЗУНР. 13 листопада 1918 р. Українська Народна Рада прийняла Тимчасовий закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорщини; було визначено склад Державного секретаріату (уряду) на чолі з головою К. Левицьким; герб країни – золотий лев на синьому тлі;державнийпрапор–блакитно-жовтий прапор. Голова (Президент) Ради Є. Петрушевич згодом став фактично Президентом ЗУНР. Була сформована Українська галицька армія (УГА).
Складне становище обох національних держав спонукало їх до пошуку шляхів порозуміння і взаємодопомоги. 1 грудня 1918 р. у Фастові Директорія та ЗУНР підписали т. зв. Передвступний договір в якому висловили бажання “злучитися в одно державне тіло”. З січня 1919 р. Українська національна рада в Станіславові ратифікувала фастівську угоду і урочисто проголосила про з'єднання ЗУНР і УНР “в одну одноцільну, суверенну Народну Республіку”.
Акт злуки УНРі ЗУНР проголошено 22 січня 1919 р. у Києві на Софіївському майдані, а 23 січня його урочисто обговорили і затвердили депутати Трудового конгресу (23–28 січня 1919 р.). Вперше Наддніпрянська Україна об’єдналася з Західною Україною у єдиній Українській державі. ЗУНР тимчасово передала законодавчу і виконавчу владу Директорії, ставши Західною областю Української Народної Республіки (ЗО УНР). Але, на жаль, ця історична подія мала символічний характер і реального об’єднання у той складний період не відбулося.
