Назва філософія походить від двох грецьких слів — філос (любов) і софія (мудрість), отже, дослівно філософія — це «любов до мудрості».
У класичному розумінні філософія — це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце людини в ньому. Предметом філософії е:
1) навколишній природний світ;
2) суспільство;
3) внутрішній світ людини.
Головні риси будь-якої філософської проблеми — це її абсолютність та людиновимірність. Тому іноді про філософію кажуть, що філософія цікавиться усім. Однак, у першу чергу, філософія шукає відповіді на питання: що таке людина?
Ознаки філософії:
1) теоретичність — упорядкованість, системність філософського знання. Філософія використовує особливу термінологію, яка складається зі спеціальних понять. Філософські міркування мають бути аргументовані, захищені доказами;
2) загальнозначущість, тобто націленість на розв’язання таких проблем, що стосуються людства в цілому.
3) вічність. Проблеми, поставлені у центрі філософських роздумів, актуальні для всіх часів і всіх народів;
4) первинність. Тільки відповівши самому собі на запитання: що таке людина? хто я такий у цьому світі? — можна успішно розв’язувати конкретні життєві проблеми.
5) універсалізм — намагання виявити найзагальніші закономірності у житті природи і суспільства. Попри все мінливе розмаїття речей і процесів, філософія шукає в навколишньому світі єдину, стійку першооснову;
б) критичність і рефлективність. Філософському мисленню властива вимога не приймати беззастережно жодної готової думки, жодної традиції.
Поняття філософії слід відрізняти від поняття філософування.
1) філософування — це фундаментальний спосіб людського буття, який із різним ступенем інтенсивності супроводжує людину впродовж усього її життя;
2) філософування полягає у глибоко особисті с них міркуваннях людини про унікальність і неповторність власної присутності у світі.
Головна відмінність філософії від філософування полягає в тому, що філософія перетворює випадковий філософський настрій в систематичний і методичний роздум. Унаслідок цього отримують філософські знання, що становлять зміст філософії.
Філософування як усвідомлення і осмислення суб'єктивних настроїв закінчується постановкою нових загальних питань, які стосуються вже не ситуативно-житейських предметів, а ідеальних об'єктів високого рівня загальності — природи, суспільства, духу, світу в цілому.
