Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча поняття світогляд ширше. Філософський світогляд — світогляд, основою якого є раціональне, філософське усвідомлення світу.
Але між філософією та світоглядом є дві суттєві різниці:
— філософія теоретична, а світогляд покликаний керувати практичною поведінкою людини;
— філософія універсальна, а світогляд — справа суто індивідуальна. Певний світогляд має кожна людина, але при цьому далеко не кожна є філософом.
Розрізняють поняття (рівні) світогляду: світовідчуття, світосприйняття, світоуявлення, світорозуміння, світовідношення. Якщо світовідчуття, світосприйняття, світоуявлення є емоційно-образне бачення світу, то світорозуміння є чисто понятійне, інтелектуальне бачення світу. Світовідношення ж визначає спрямованість бачення світу (оптимістична, песимістична)... Найважливішими елементами світогляду є: почуття, знання, ідеали, переконання, воля, критицизм, віра, надія, любов.
В історії філософського світогляду виділяють різні типи філософських систем. Залежно від того, що приймається за сутність світу філософія буває: матеріалістичною (матерія є первинною) чи ідеалістичною (дух є первинним); моністичною (один початок вибирається за основу) чи дуалістичною (два першопочатки – матерія і дух). В гносеологічному аспекті виділяють: раціоналістичну та сенсуалістичну філософію. Гносеологія, яка заперечує пізнавальність світу є агностицизм. Залежно від розуміння розвитку філософські системи бувають:
а) метафізичними (розвиток як просте кількісне зменшення чи збільшення);
б) діалектичними (розвиток як саморозвиток, перерва безперервності, боротьба протилежностей).
Утім, можна сказати і так, що філософія є особливим — теоретичним — типом світогляду, який спромігся піднестися від особистих проблем до всезагальності погляду на проблеми людства в цілому.
