У самому широкому сенсі ірраціоналізм – це філософське вчення, яке обмежує, принижує або ж і зовсім заперечує роль розуму як основного і вирішального компонента в пізнанні. Це протягом висуває на перші плани і ряди інші види та різновиди людських здібностей – осяяння, уяву, почуття, інстинкти, інтуїцію, споглядання і так далі, і тому подібне.Як правило, ірраціоналізм – це ідеалістичне вчення, що визнає основою всього світобудови не розум, а дещо інше. В основному тут є три варіанти. Перший – це постановка на чільне місце абсолютизований можливостей людської свідомості і підсвідомості (ірраціоналізм Шопенгауера). Другий – визнання Бога як трансцендентної непізнаваної сутності, яка стоїть вище здібностей розуму і може бути пізнавана тільки в процесі якогось містичного єднання. Третій варіант полягає в тому, що ірраціоналізм – це так зване «непізнаване», яке в принципі апріорі заблоковано для усвідомлення людським розумом, хоча лежить в основі свідомості і може проявлятися тими чи іншими способами. Дана думка розвивали у своїх працях Кант, Франк і Спенсер. Ірраціоналізм – це зниження ролі раціональної свідомості і розуму. У своїй крайній точці він близький до агностицизму. Однак агностицизм акцентує увагу на абсолютній принципової непізнаваності усього світу. Поняття «віра» стало однією із основних категорій, навколо якої Сере́н К'є́ркегор будував своє бачення світу, визначаючи її при цьому досить абстрактно. Він встановив парадокс віри, який полягає у тому, що внутрішній її зміст і зовнішній її прояв – не співвідносні величини. Такий парадокс віри, який полягає у тому, що одиничне завжди вище загального; одиничне, яке висловлює своє ставлення до загального через своє ставлення до абсолюту, але не ставлення до абсолюту через ставлення до загального. К'єркегор висуває ідею віри в протилежність раціоналістичній традиції, але не заперечує можливостей розуму, не применшує пізнавальних схильностей і здібностей людини. Вища стадія розвитку людини, на його думку, - стадія віри. Віра є тим інструментом, за допомогою якого людина стає відмінною від всіх людей.
