1. Поділкраїн на сферивпливу (Китай, Персія (Іран)).
2. Встановлення протекторату (Камбоджа).
3. Економічнаекспансія за формальногозбереженнявладимісцевихмонархів (нерівноправніторгові договори).
Нерівноправні договори Китаю нав’язали Велика Британія, Франція, Росія, Німеччина, Бельгія, Данія, Голландія, Іспанія, Італія та іншікраїни.
4. Використанняколоній як джерелсировини і ринківзбутусвоїхтоварів.
5. Укладеннядоговорів, вигіднихколонізаторам, наприклад, договір з Персією і розширенняфінансово-торговельноїдіяльності на БлизькомуСходіРосії.
6. Встановлення контролю над певнимитериторіями. У 1885 р. Німеччинавстановила контроль над Маршалловими островами в Тихомуокеані.
7. Поділпевнихрегіонівміжокремимикраїнами. Південно-СхіднуАзіюбулоподіленоміжФранцією (Лаос, Камбоджа, В’єтнам), Великою Британією (Бірма, Малайзія), Голландією (Індонезія).
8. Встановленняпевноготискупровідних держав на слабкорозвинені. Тискєвропейськихкраїнвідчув на собі Китай.
9. У ПерсіїзіткнулисяінтересиРосії та ВеликоїБританії за сировину, особливо нафту, і території.
10. Німеччинапроголосила гасло „Натиск на Схід” і одержала концесію на будівництвоБагдадськоїзалізниці для колонізації долин Євфрату й Тигру, району Перської затоки для виходу на суходільний шлях в Індію та проникнення до Китаю.
