пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


45.Основні напрямки колоніальної політики та експансії Англії в ост.третині ХІХ ст.Англо-бурська війна.

Зовнішньополітична активність В. Британії концентрувалася в колоніальній сфері. Остання третина ХІХ ст. стала періодом найбільш інтенсивної колоніальної експансії за всю її історію. Наприкінці ХІХ ст. британські колонії складали території площею в 33 млн. кв. км з населенням 370 млн. чол. З кінця 1870-х рр. термін «Британська імперія» став уживатися офіційно. На ґрунті колоніальної експансії загострилися відносини Англії з іншими державами, передусім з Францією в Африці і Росією в Азії, що тривалий час були її основними суперниками На півночі Африки основним здобутком брит колоніальної експансії став Єгипет, окупований Британією в 1882 р. Суперництво між Англією і Францією відбувалося також з кінця 1870-х рр. в Західній Африці та в басейні р.Нігер, в ході якого Британії вдалося розширити свої колоніальні володіння за рахунок Нігерії, Гамбії, Золотого берега, Сьєрра-Леоне. Британська колоніальна політика в Східній Африці до 1880-х рр. була розрахована не на безпосереднє колоніальне підпорядкування, а на збереження свого переважаючого впливу в регіоні, центром якого були Маскат і Занзібар. Однак прагнення Франції отримати опорний пункт на Східно-африканському узбережжі спонукали Британію до колоніальної експансії. В 1887 р. Британська Східно-африканська кампанія примусила султана Занзібару поступитися на її користь прибережною смугою. За Гельголанд-Занзібарським договором 1890 р. між Британією і Німеччиною вона була розширена за рахунок султанату Віта і Уганди. Просування Британії всередину континенту відбувалося майже без опору, оскільки територія була майже знелюднена через тривале «полювання» на рабів, чуму великої рогатої худоби і епідемію віспи. Економічне освоєння Англією Східної Африки, в тому числі майже безлюдної Кенії, відбувалося за допомогою Угандійської залізниці від Момбаси до о.Вікторія (1895-1901). Однією з найважливіших сфер британської колоніальної експансії була Південна Африка, де Британія володіла Капською колонією на крайньому півдні континенту і колонією Наталь на південному сході, важливим передусім своїм ключовим розташуванням на шляху до Індії. Експансія Вел Британії на півдні Африки створила загрозу поглинання бурських республік Трансвааль і Оранжевої. Сталася війна 1899-1902 між бурами і англійцями. Життєво важливе значення для існування Британської імперії мав контроль над морськими шляхами до Індії. Перший з них пролягав навколо Африки. Другий, значно коротший - через Середземне море з опорними пунктами на Гібралтарі, Мальті та Кіпрі, далі - через Суецький канал і Червоне море. Тому таким важливим для Англії був контроль над Єгиптом, встановлений у 1882 р. З метою захисту своїх морських підступів до Індії Британія створила свої опорні пункти при виході з Червоного моря - колонія Аден (з 1839 р.) в Південній Аравії, узбережжя Омана до Оманської протоки (з 1882 р.), Британське Сомалі з головним містом Бербера на Африканському Розі (1884 р., протекторат з 1897 р.),. В 1892 р. Британія встановила протект над султанатами Бахрейн і Катар на побережжі Перської затоки, а в 1899 р. – над Кувейтом, прагнучи не допустити виходу Нім до Перської затоки з огляду на будування нею Багдадської залізниці. Було також встановлено британський контроль над усіма дальніми та ближніми морськими підступами до Індії. Англо-бурська війна. Англо-бурська війна 1880—1881 рр. Приводом до виступу бурів проти захопивших Трансвааль англійців послужив розпочатий ними збір за старовинними податками. Збройні зіткнення між бурами, що знову проголосили Південно-Африканську Республіку (Трансвааль) та англійцями, які перебували на її території, почалися в грудні 1880 р. і завершилися 27 лютого 1881 р. в ході вирішальної битви на пагорбі Маджуба. Англійські війська в Трансваалі не були підготовлені до цієї війни. Не могли вони розраховувати і на підтримку інших британських з'єднань, задіяних у цей час у придушенні повсталих з племені басу то. Поразка при Маджубі коштувало англійцям 80 загиблих, 160 поранених і 60 взятих у полон. Бури втратили одного вбитого і шістьох поранених. Всього в ході зіткнень в Трансваалі загинуло 900 британських військовослужбовців. 23 березня 1881 р. було підписано перемир'я, а 3 серпня - Преторійську конвенцію, за якою визнавалася самостійність Трансвааля у внутрішніх справах, але з передачею контролю над зовнішніми зносинами англійському уряду в Лондоні. 9 серпня бурський уряд у своїй декларації оголосив країну Південно-Африканською Республікою, президентом якої став Крюгер.  Англо-бурська війна 1899—1902 рр.Після провалів плану створення федерації Південної Африки для Англії стало ясно, що мирним шляхом приєднати Трансвааль не вдасться. Великобританія стала готуватися до війни. Бури також протягом декількох попередніх років активно готувалися до війни, закуповуючи велику кількість зброї, перш за все в Німеччині. У майбутньої війни було дві сторони: одна - війна за переважаюче право на експлуатацію африканців, і тут інтереси англійських промисловців опинилися в протиріччі з інтересами бурських фермерів. Інша - коли на невеликий народ бурів готувався реальний напад великої європейської держави. Однак у своїй сукупності ця війна була загарбницькою, імперіалістичною, війною за переділ уже поділеного світу. Уряд Крюгера, бачачи неминучість нападу, вирішив завдати попереджувального удару. 9 жовтня 1899 р. Південно-Африканська Республіка пред'явила Великобританії ультиматум з вимогою про припинення накопичення та зосередження англійських військ на півдні Африки. З боку англійського уряду послідувала негативна відповідь. Тоді Трансвааль і Помаранчева Вільна Держава почали спільно військові дії.  Спочатку події розвивалися на користь бурів. Вони завдали англійцям кілька відчутних поразок, вторглися в Капську колонію і в Натал. Тільки за п'ять днів боїв в грудні 1899 р. англійці втратили 2500 чоловік і 12 гармат. Зміна ситуації на користь англійців відбулася лише в лютому 1900 р., коли Великобританія в допомогу потерпілим поразки англійцям надіслала численне підкріплення. 13 березня була захоплена столиця Помаранчевої Республіки Блумфонтейн; 1 червня війська англійців увійшли в Йоганнесбург, а ще через місяць - у Преторію. Зазнавши поразки в фронтальних сутичках, бури перейшли до тактики партизанської війни і насамперед у центрі британського панування - в Капській колонії. Щоб припинити партизанську війну і остаточно зламати опір бурів, англійці стали використовувати виключно жорстокі заходи. Бурське цивільне населення - жінок, старих, дітей стали зганяти до концентраційних таборів. Всього в них виявилося близько 200 тисяч чоловік: 120 тисяч бурів і 80 тисяч африканців. Це були перші подібні табори в історії людства. Крім того, англійські карателі спалювали бурські ферми, викрадали худобу, знищували посіви.

Політика Англії піддалася різкій критиці. Симпатії громадської думки були на боці бурів. У багатьох європейських газетах друкувалися портрети бурських генералів - Жубера, Бюргера, Боти, Сметса, Герцога та ін. Сотні добровольців з Німеччини, Голландії, Франції, Італії, Росії, США, Чорногорії відправлялися на Південь Африки битися на стороні бурів. Проте уряд практично всіх європейських країн офіційно виступити проти Англії не зважилися. Бури відмовилися від подальшого опору через величезну перевагу англійських збройних сил і варварські методи розправи. На боці бурів в цій війні билися 87 тисяч осіб, на стороні англійців - 448 тисяч. Бури втратили убитими 4000 і пораненими 20 тисяч. Загинуло в концентраційних таборах 26 тисяч бурів. Втрати англійців склали 5,8 тисяч убитих і 23 тисячі поранених. Англійська скарбниця витратила на війну 250 млн. фунтів стерлінгів.31 травня 1902 р. у м. Ферініхінге був підписаний мирний договір. Бурська республіка припинила існування, а її жителі стали британськими підданими. В результаті англо-бурської війни майже вся Південна Африка, за винятком німецької колонії на південному заході, увійшла до складу Британської імперії.


17.06.2018; 21:52
хиты: 93
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история европы
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь