|
У зовнішній політиці США проявлялися дві тенденції: експансіонізм та ізоляціонізм (ізоляціоністи, головно республіканці, виступали за невтручання в політику європейських держав; "доктрина Монро" 1823 р. проголошувала: "Америка для американців") Зростання економічної могутності породжувало прагнення до зовнішньої експансії У 1895 р. на Кубі спалахнуло повстання проти іспанського володарювання. Куба завжди мала важливе стратегічне значення на підступах до Панамського перешийку і до Мексиканської затоки, яка омивала південне узбережжя США У США почалася агітація проти іспанських жорстокості та злочинів, яка майстерно "підігрівалася" урядом США. Навесні 1898 р. він таємно послав на Кубу одного сенатора з дорученням ознайомитися зі станом справ на острові. У США почалася агітація проти іспанських жорстокості та злочинів, яка майстерно "підігрівалася" урядом США. Навесні 1898 р. він таємно послав на Кубу одного сенатора з дорученням ознайомитися зі станом справ на острові.
Війна тривала з 1 травня по 12 серпня. США отримали швидку перемогу, розбивши іспанську армію і флот. 12 серпня Іспанія капітулювала і прийняла умови США при підписанні прелімінарного мирного договору. Остаточний мир був підписаний у Парижі 10 грудня 1898 р. Іспанія відмовлялася від Куби, і незабаром острів був оголошений "незалежним", а фактично там на невизначений термін залишалися війська США, встановивши тим самим окупаційний режим, тобто він підпав під протекторат США. У повне володіння США переходили у Вест-Індії Пуерто Ріко та інші острови.У той же час, іспано-американська війна була свого роду віхою у світовій політиці. До цих пір ішов поділ територій, ще ніким з європейських держав не захоплених. Тепер США отримували колонії, що до цього часу належали Іспанії. Іспано-американська війна була першою війною не за поділ, а за перерозподіл світу.Таким чином, у зовнішній політиці США цього періоду можна визначити розбійницькі методи щодо захоплення зони Панамського канапу і фактичне перетворення Куби у свою колонію. Подібні дії завдали серйозного збитку престижу США в цьому регіоні. Це позначилося і на панамериканських конференціях, які не приносили США бажаних результатів. Тоді знову вступали в дію "політика великої палиці" і "дипломатія долара".
|
