"Статті конфедерації" не містили програми перетворень американського суспільства, гарантій прав і свобод населення. Ці питання тоді вирішувалися в конституціях штатів, які було прийнято протягом 1776-1778 рр. Війна, яка принесла перемогу молодій американській респу¬бліці й утвердила незалежність Сполучених Штатів, спричинила серйозні фінансові та економічні труднощі. Величезна кількість фермерів і ремісників стали боржниками. Усе це створювало підґрунтя для виникнення невдоволення народних мас. Ще в червні 1783 р. спалахнуло повстання в армії, що стало приводом до її розпуску в листопаді цього ж року, відразу після завершен¬ня евакуації англійських військ з Америки.Найбільше повстання фермерів і ремісників відбулося в Мас- сачусетсі восени 1786 р. на чолі з ветераном війни за незалеж¬ність капітаном Даніелом Шейсом. Континентальний конгрес не мав права втручатися у внутрішні справи штатів, а тому проти повстанців було направлене ополчення, набране у штаті. Весною 1787 р. загони Шейса були розбиті. Народні виступи стали потужним стимулом до перегляду пи¬тання про державний устрій. 25 травня 1787 р. у Філадельфії почав роботу Конституцій¬ний Конвент - збори представників штатів для перегляду "Ста¬тей конфедерації" 1781р. і прийняття Конституції США. 17 вересня 1787 р. Конвент затвердив проект Конституції США, 39 із 40 делегатів, які були присутніми на останньому за¬сіданні, поставили свої підписи під текстом Конституції Сполу¬чених Штатів Америки. Потім делегати проголосували за рі¬шення направити її Конгресу конфедерації в Нью-Йорк для по¬дальшої розсилки на розгляд і утвердження штатів. Конституції належало вступити в силу після її утвердження 9-ма штатами з 13-ти. Лише після ратифікації дев'ятим шта¬том у червні 1787 р. основний закон США набрав чинності.Це була перша в історії писана Конституція, яка проголошувала принцип народного суверенітету.Конституція базувалася на таких прин¬ципах, як розподіл влади (1-а стаття присвячена законодавчій, 2-а - виконавчій, 3-я - судовій владі), "стримування і противаги" (кожна з трьох гілок влади мала важелі впливу на дві інші), федералізм (першість федеральної юрисдикції щодо юрисдикції штатів), судо¬вий конституційний нагляд. Законодавча влада передавалася Кон¬гресу США, який складався з двох палат - Сенату і Палати пред¬ставників. Виконавча влада передава¬лася обраному на 4-річний термін президенту США з досить ши¬рокими повноваженнями (голова держави й голова федеральної адміністрації, який призначає та усуває членів свого кабінету, го¬ловнокомандувач армії та флоту, приймає і призначає послів, при¬значає членів Верховного суду США за підтримки Сенату, затвер¬джує закони, прийняті Конгресом тощо). Після прийняття Конституції першим президентом США був обраний Дж. Вашингтон, який обіймав цю посаду два терміни (1789-1797)Федералісти та антифедералістиОбнародування проекту федеральної Конституції 17 вересня 1787 р. викликало широкі дискусії в американському суспільстві й зумовило появу двох національних політичних течій - федералістів і антифедералістів . Боротьба між федералістами й антифедералістами поста¬вила під сумнів перспективи затвердження штатами тексту нової Конституції, адже, як стверджували антифедералісти, Конститу¬ційний конвент перевищив свої повноваження, створив принци¬пово нову конституцію замість внесення поправок до існуючих "Статей конфедерації". Федералісти, навпаки, говорили, що кон¬вент діяв чітко в межах наданих йому повноважень і що самим фактом скликання штатами конвентів, місцеві законодавчі асамб¬леї підтвердили законність внесеного на розгляд документу.Ідучи за теоріями Ш. Монеск'є та Ж.-Ж. Руссо, антифедералі- сти вважали, що республіканський лад може зберігатися лише в малій державі; тож вони побоювалися, що створення сильного федерального уряду приведе до перетворення США в монархію. Антифедералісти висловлювали думку, що єдиний "народ США" як юридичний суб'єкт не існує, і США створені "народа¬ми" окремих штатів. Лідерами антифедералістів були в Нью- Йорку Дж. Клінтон, М. Сміт, у-Віргінії П. Генрі, Р. Г. Лі.Щодо програми й ідеології федералістського руху, то вони отримали найповніше відображення у 85 статтях, написаних ві-домими федералістами А. Гамільтоном, Дж. Медісоном і Дж. Джеєм та опублікованих протягом жовтня 1787 - травня 1788 рр. в нью-йоркському журналі "Індепендент джорнел". Вони закликали схвалити Конституцію, доводили, що лише таким чином можуть бути забезпечені без¬пека, стабільність, нормальний хід економічного розвитку та зовнішньополітичні інтереси США. У "Записках федераліста" доводилося, що Конституція відповідає республіканським прин¬ципам, що створення ефективної центральної влади не порушує прав штатів, що в ній здійснюється принцип розподілу влади через "стримування і противаги" на федеральному рівні. Під тиском демократич¬них сил американський конгрес у 1789 р. прийняв десять поправок до Конституції США, так званий "Біль про права", котрий набрав чинності в листопаді 1791р. Поправки гарантували громадянам недоторканність особи, житла, майна, проголошували свободу сло¬ва, зборів, преси, релігійних переконань, відокремлення церкви від школи, у деяких штатах - від держави, право на носіння зброї, уво¬дився суд присяжних тощо.
