Державний переворот був здійснений за допомогою одного з найближчих побратимів О. Кромвеля - генерал-майора Джона Ламберта. 16 грудня 1653 р. О. Кромвеля було проголошено головою держави (він отримав титул Лорда- протектора) з обсягом повноважень, які значно перевищували ті, які свого часу мали Стюарти. Організаційні засади нової влади були викладені в документі "Знаряддя управління" (1653), який став своєрідною конституцією Протекторату. Законодавча влада належала Лорду-протектору спільно з однопалатним Парламентом у складі 400 чол. Парламент скликався кожні три роки. Для виборців установили високий майновий ценз - 200 ф. ст. щорічного прибутку. Виконавча влада належала спільно Лорду- протектору та Державній Раді у складі 7 офіцерів та 8 цивільних осіб, яких особисто призначав О. Кромвель. Таким чином, в руках Лорда-протектора було зосереджено широкі повноваження. Окрім цього він був головнокомандуючим армії і флоту Англії, Шотландії та Ірландії, контролював міліцію та судочинство, збір податків, здійснював зовнішню політику. Режим Протекторату спирався на адміністрацію, контрольовану військовими. Внутрішня політика Протекторату була поміркованою. Лорд- протектор дотримувався обережної політики в релігійній сфері. Зокрема, було встановлено віротерпимість (вона не поширювалась на католиків), сектантів переслідували лише за антиурядові виступи, церковну десятину було збережено. Зовнішня політика Протекторату спрямовувалася на зміцнення торговельних позицій Англії, спираючись на її військову могутність, у першу чергу - на флот. Після тривалих переговорів 1 квітня 1654 р. було укладено мир з Нідерландами, котрі змушені були визнати Навігаційний акт 1651 р. З вересня 1658 р. О. Кромвель помер, але за декілька годин до смерті він устиг назвати ім'я свого наступника. Ним став його старший син - Річард, який швидко підпав під вплив офіцерської верхівки. Під її тиском він добровільно зрікся влади. Тим часом Чарлз II, який перебував у Нідерландах, видав Бредську декларацію (4 квітня 1660 р.), в якій обіцяв англійцям амністію за їхні діяння під час Громадянських воєн, свободу віросповідання і гарантував недоторканість власності, яку було перерозподілено в результаті громадянського конфлікту в Англії. Конвент (тобто Парламент без короля), який зібрався 25 квітня 1660 р., проголосив Чарлза II законним монархом, а 29 травня новий король урочисто повернувся до Лондона. В Англії було відновлено монархію.
