пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


10 Діяльність Установчих зборів у Франції. Конституція 1848 р.Демонстрації 17 березня і 16 квітня

Тимчасовий уряд поспішав провести вибори до Установчих зборів, поки народні маси, особливо в провінції, не розібралися в політичній обстановці. Вибори було призначено на 9 квітня. У відповідь на це 17 березня революційні клуби Парижа організували народну демонстрацію з вимогою відкласти вибори. Луї Блан пустив у хід весь свій вплив у масах, щоб заспокоїти їх і зміцнити довір'я до уряду. Уряд відбувся мізерною поступкою: вибори було відкладено на два тижні.16 квітня на Марсовому полі Парижа зібралося понад 100 тис. неозброєних національних гвардійців, переважно робітників, для виборів штабу Національної гвардії. Вишикувавшись у колони, вони рушили до тимчасового уряду з петицією, що вимагала якнайскорішої «організації праці» і проведення інших соціальних реформ. Але демонстрацію було зірвано за наказом уряду буржуазними батальйонами Національної гвардії. Делегатів від робітників уряд не прийняв. Робітники змушені були розійтись, зазнавши першої після лютневої революції відкритої поразки.

Вибори до Установчих зборів 23 квітня відбувалися вибори до Установчих зборів. У них вперше брали участь мільйони виборців. Більшість із них, особливо селяни, не дуже розбиралися в програмі та обіцянках різних політичних партій і кандидатів. Під час виборів капіталісти й поміщики, з допомогою духівництва та чиновництва, всіляко підбурювали населення проти демократів і соціаліст.Політична відсталість мас, контрреволюційна агітація буржуазії й антинародна політика буржуазних республіканців зробили своє: робітничий клас зазнав на виборах цілковитої поразки. Більшість робітничих кандидатів не було обрано. Серед 880 депутатів виявилося лише 18 робітників. Буржуазні республіканці здобули близько 500 місць. Дрібнобуржуазні демократи дістали менше 100 місць. Решта місць у Зборах були заповнені орлеаністами та легітимістами, що змінили личину.Перемога буржуазії на виборах викликала заворушення в робітничих масах. Особливо серйозного характеру набрали події в Руані, де 27—28 квітня вибухнуло збройне повстання робітників, обурених перемогою великих фабрикантів на виборах. Робітники звинувачували руанські власті у підтасовуванні підсумків голосування. Повстання руанських робітників було жорстоко придушене з допомогою військ і буржуазної Національної гвардії; у дводенному бою робітники втратили 11 чоловік убитими і 81 - пораненими. Наслідки виборів до Установчих зборів великою мірою пояснювалися відірваністю робітничого класу Франції від селянських мас — найчисленнішої частини населення країни, що опинилася під впливом буржуазії.Початок діяльності Установчих зборів4 травня розпочали свою діяльність Установчі збори. Вони одразу стали на шлях підготовки розгрому революційних сил пролетаріату. Збори замінили тимчасовий уряд Виконавчою комісією, до якої були включені буржуазні республіканці — Ламартін, Aparo, Гарньє-Пажес і Марі. П'ятим членом комісії було обрано Ледрю-Роллена, який відіграв активну роль у.розгоні робітничої демонстрації 16 квітня. Збори рішуче відхилили пропозицію про створення міністерства праці й ухвалили постанову, яка забороняла депутаціям від клубів появлятися в залі засідань із проханнями й вимогами.Дії Установчих зборів викликали величезне обурення в робітничих масах Парижа та в революційно-демократичних клубах столиці. Деякі клуби почали готувати нову масову демонстрацію, щоб примусити Збори змінити свою політику. Приводом для такої демонстрації стало польське питання, яке дуже хвилювало тоді демократичні верстви французького народу. Коли в Познані навесні 1848 р. вибухнуло повстання поляків і прусський уряд придушив його, тимчасовий уряд байдуже поставився до долі польських борців за свободу.Конституція  1848 р.   Реакційна   політика  Установчих зборів знайшла свій вираз у конституції, яку було прийнято в листопаді 1848 р. Ця конституція не мала послідовно демократичного характеру. Формулювання про соціальні права, обіцяні після лютневої революції, не було включено в конституцію. Замість «права на працю» стверджувалось «право на громадську  доброчинність». Буржуазні республіканці покірно виконали волю буржуазії, яка вимагала створення сильної влади, здатної протидіяти демократичним прагненням народних мас, соціалістичним вимогам пролетаріату. З цією метою була встановлена  посада  президента республіки, наділеного майже королівськими правами. Згідно з конституцією, президент республіки обирався загальним голосуванням виборців строком на 4 роки (без права переобрання на наступний рік). Президент був зовсім незалежний від парламенту: він сам призначав і знімав міністрів, діставав право призначати всіх урядовців і офіцерів.Законодавчу владу конституція надавала парламентові (який було названо Законодавчими зборами), що обирався строком на 3 роки й не підлягав достроковому розпуску. Роблячи незалежними одне від одного президента і Законодавчі збори, конституція породжувала неминучий конфлікт між ними, а наділяючи президента сильною владою, давала йому можливість розправитися з парламентом.


01.02.2018; 23:40
хиты: 112
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь