пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


3.соціальна політика Тимчасового уряду у Франції навесні 1848

Надвечір 23 лютого Луї Філіпп нарешті прийняв рішення - він заявив про звільнення ненависного народу керівника уряду Ф. Гізо і призначення на його місце ліберального графа Моле. Однак поступка була запізнілою. Парижани продовжували виступати проти монархічного режиму і споруджували в різних районах столиці барикади. Поблизу помешкання Гізо армійський підрозділ розстріляв колону демонстрантів. Загинуло майже 40 осіб. Звістка про цей злочин сколихнула народ і тисячі парижан почали готуватися до збройної боротьби. Вони споруджували барикади і захоплювали найважливіші комунікації столиці.Уранці 24 лютого величезний натовп розлючених парижан зібрався поблизу королівського палацу, погрожуючи королю розправою. Луї Філіпп не наважився використати армію, оскільки це могло призвести до громадянської війни, і зрікся престолу на користь дев'ятилітнього онука графа Паризького, регентшею якого мала стати його мати - герцогиня Орлеанська. Сам король утік до Англії.Монархічна більшість палати депутатів, що зібралася в Бурбонському палаці, спробувала врятувати монархію і затвердити нового короля. Пропозицію республіканців створити Тимчасовий уряд відхилили. Тоді в зал засідань увірвалися повстанці із закликами "Геть палату! Хай живе республіка!". Монархісти втекли, а республіканці обрали Тимчасовий уряд.Тимчасовий уряд був коаліційним - до його складу ввійшли як конституційні монархісти, лідером яких був поет А. Ламартін, що очолив міністерство закордонних справ і став фактичним керівником уряду, так і ліві радикали, очолювані соціалістом Л. Бланом. Посаду міністра внутрішніх справ отримав А. Ледрю-Роллен.Під натиском повстанців Тимчасовий уряд 24 лютого проголосив Францію республікою. А через декілька днів на вимогу парижан, які оточили приміщення готелю, де збирався Тимчасовий уряд, і всупереч бажанням поміркованої буржуазії нові лідери Франції видали декрет про введення загального виборчого права для чоловіків віком з 21 року. Кількість виборців зросла з 200 тис. до 9 млн. Найреакційніших урядовців та чиновників було звільнено з посад.Робітники вимагали від уряду законодавчого забезпечення їхніх прав та вирішення нагальних соціальних проблем - ліквідації безробіття, зниження цін на продовольство тощо. 25 лютого Тимчасовий уряд видав декрет, відомий під назвою "Право на працю", який гарантував робітникам забезпечення роботою та скасовував статті кримінального кодексу про заборону створення робітничих асоціацій. Для розробки проектів соціальних реформ було створено "Урядову комісію для трудящих" на чолі з Л. Бланом. Вона працювала в Люксембурзькому палаці, а тому отримала назву Люксембурзької комісії.Луї Блан (1811-1882) - французький соціаліст, громадський діяч, автор теорії керованих робітниками "громадських майстерень". Навчався в Парижі, працював учителем у Північній Франції, співробітником у газеті республіканського спрямування. Автор роботи "Організація праці" (1839), яка допомогла зробити йому політичну кар'єру. На думку Блана, капіталізм вільної конкуренції, що розвивався у Франції, руйнував людську індивідуальність і натравляв одну людину на іншу. Першим кроком на шляху до поліпшення суспільства мала стати організація громадських майстерень, якими повинні керувати самі робітники. Громадські майстерні мали поступово замінити всі форми організації виробництва і діяти до повної перемоги соціалізму. У 1843 р. приєднався до лівих республіканців, що гуртувалися навколо видання "Реформи". Був активним учасником банкетної кампанії, членом Тимчасового уряду, очолював Люксембурзьку комісію. Після червневого повстання 1848р. в Парижі емігрував до Англії й повернувся на батьківщину лише у 1870р. Був обраний депутатом Національної асамблеї, відмовився брати участь у роботі Паризької комуни, але як лівий республіканець обстоював права робітників.Велике значення для поліпшення становища робітників і для боротьби з безробіттям мало заснування Національних майстерень. Понад 100 тис. безробітних отримали роботу. Незабаром уряд знову пішов на поступки трудівникам: у березні було видано декрети про скорочення робочого дня, зниження ціни на хліб та товари першої необхідності.Головним завданням Тимчасового уряду була організація виборів до Установчих зборів. Після палких дебатів дійшли згоди призначити вибори на 23 квітня.Однак ситуація в республіці змінилася. Революційний ентузіазм мас поступово спадав. Поглибились суперечки між лібералами та радикалами, погіршилась економічна ситуація, панувала небезпечна стихія вуличних мітингів та демонстрацій. Радикали вимагали від Тимчасового уряду проведення активної зовнішньої політики і збройної допомоги повстанцям в Італії, Угорщині та Німеччині. Міністр закордонних справ А. Ламартін намагався зупинити заклики до нового "хрестового походу" проти монархій, оскільки бачив реальну небезпеку створення антифранцузької коаліції. Нікого не задовольняла й діяльність Люксембурзької комісії. Радикали вважали її заходи карикатурою на справжні соціальні реформи, для лібералів її діяльність була небезпечним експериментом, який спричинив наплив у столицю тисячі безробітних з усіх куточків Франції. Для вирішення фінансових проблем уряд установив новий податок - 45 сантимів на кожний франк прямих податків від власності, що найболючіше вдарив насамперед по селянах, які відкрито висловлювали своє незадоволення економічною політикою уряду. В таких умовах радикали почали вимагати перенесення виборів на пізніший строк, небезпідставно побоюючись їх несподіваних результатів.Підсумки виборів підтвердили побоювання радикалів - в Установчих зборах вони отримали лише 80 місць з 880. Населення Франції віддало перевагу ліберальним республіканцям (500) і конституційним монархістам (300). Переконливу перемогу в десяти виборчих округах здобув поміркований А. Ламартін. Саме він намагався запобігти розколові Установчих зборів, які почали роботу на початку травня. Урочиста декларація підтвердила, що Франція е і залишатиметься республікою. Установчі збори не прислухалися закликів Ламартіна не загострювати ситуацію в країні й вирішили припинити небезпечні соціальні експерименти. Люксембурзьку комісію було розпущено, багатотисячну демонстрацію


01.02.2018; 23:40
хиты: 120
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь