Чимраз більше незадоволення іспанським пануванням незабаром знайшло свій вияв в опозиційних виступах проти іспанського абсолютизму. Першими виступили проти уряду Філіппа II члени державної ради, що існувала при правительці, найбільші нідерландські аристократи Вільгельм Оранський, граф Егмонт і адмірал Гоорн (Горн). Виступ аристократичної опозиції мав цілком лояльний характер. Аристократи і на думці не мали відокремитись від Іспанії або повстати проти Філіппа II. Проте їх вимоги до правительки на початку 60-х років містили частково і деякі загальнонаціональні вимоги, які знаходили широку підтримку особливо в середовищі буржуазії Нідерландів. Оранський та його друзі протестували проти збільшення кількості єпископів у Нідерланддх і проти їхньої інквізиційної влади, вимагали звільнення Гранвелли, пом'якшення «плакатів» проти «єретиків», скликання Генеральних штатів.
Приклад аристократії викликав рух проти абсолютизму ширших кіл дворянства. У 1565 р. утворюється союз дворянства під назвою «Компроміс дворян», в організації якого брав безпосередню участь Вільгельм Оранський. До союзу ввійшло близько 2 тис. дворян, частково кальвіністів, частково католиків, схильних до згоди з кальвінізмом.
5 квітня 1566 р. делегація об'єднаних дворян подала правительці Маргариті Пермській петицію, в якій, з одного боку, висловлювалась відданість «його величності королю Іспанії», з другого — були вимоги скасування інквізиції і негайного скликаная Генеральних штатів. Правителька була налякана появою численної делегації, але іспанські й італійські вельможі, що оточували її, з презирством дивилися на рядових нідерландських дворян. Один з придворних навіть зухвало назвав їх «жебраками» (по-французьки — «гези»). Правителька обіцяла довести побажання петиціонерів до відома короля. Через кілька днів вона видала указ, що трохи пом'якшив плакат 1550 р. Але на вимогу Філіппа II правителька незабаром скасувала своє власне розпорядження.
Члени дворянського союзу були дуже незадоволені результатами своїх переговорів. Вони використали кличку «гези» для позначення своєї партії. На своєму одязі дворяни демонстративно вишивали зображення торби жебрака — як нагадування про невдале звернення 5 квітня і одночасно натяк на те, що іспанці розоряють їхню країну.
Тим часом рух проти абсолютизму дедалі ширився. За прикладом дворян кальвіністська буржуазія утворила свій союз під назвою «Компроміс торговців». Кальвінізм швидко поширювався. Фактично уряд уже не насмілювався піддавати кальвіністів репресіям, У країні почалася революція. В рух проти іспанського абоолютизму і католицької церкви включилися широкі народні маси міста і села.
