Сервантес Сааведра Мігель де (1547—1616) — іспанський письменник, засновник нової іспанської літератури.
Основні твори: «Галатея» (1585), «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» («Дон Кіхот»; 1605—1615), «Повчальні новели» (1613).
Народився Мігель де Сервантес Сааведра в м. Алькала-де-Енарес. Навчався у Вальядоліді і Мадриді. Відзначився в морській битві проти турків при Лепанто (1571). Повертаючись на батьківщину, був захоплений піратами, після викупу повернувся до Мадрида. Перші поетичні твори (сонети, елегії та інші) з’являються в 1568 р, У Мадриді Сервантес написав пасторальний роман «Галатея» (1585), драми «Алжирські звичаї» (1585, вид. 1784), «Нумансія» (бл. 1582, вид. 1784). У творі «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» (1605—1615), що є пародією на рицарський роман, письменник дав широку реалістичну картину народного життя Іспанії в період розпаду феодальних порядків і виникнення буржуазних відносин. Образи фантазера-рицаря Дон Кіхота і його зброєносця, розсудливого Санчо Панси, стали загальними. Перші п’ять розділів Сервантес витримує в стилі дошкульної дотепної пародії. Далі письменник уже не просто висміює рицарські романні традиції, а правдиво відтворює реальну дійсність з усіма її проблемами, що могло коштувати йому життя, тому автор намагався дотримуватися пародійного стилю. Сервантес — автор «Повчальних новел» (1613), збірки «Нові вісім комедій і інтермедій» (1616), роману «Мандрівки Персілеса і Сіхізмунди» (вид. 1617), поеми «Подорожі на Парнас» (1614), багатьох віршів. Похований Сервантес в одному з мадридських монастирів, точне місце поховання невідоме.
