Для того, щоб змогло існувати капіталістичне виробництво, необхідні дві умови: наявність маси незаможних, юридично вільних, позбавлених засобів виробництва та існування і вимушених найматися працювати на капіталіста, накопичення великих грошових багатств, необхідних для створення капіталістичних підприємств.
До 14 ст ці умови тільки почали складатися. Основою товарного виробництва феодального господарства Західної Європи, незважаючи на порівняно високий рівень її розвитку, продовжувало залишатися індивідуально-сімейне господарство селянина у селі і ремісника в місті. Засоби виробивши проведений з їх допомогою товар належав кошти виробнику. Існувало позаекономічний примус у формі кріпосного права і цехових огранічееній. Тому першим кроком у справі первісного нагромадження капіталу стало юридичне звільнення особистості селянина від кріпосної залежності і ремісника - від цехових статутів і примусів.Потім відбулося примусове позбавлення дрібних товаровиробників засобів виробництва та їх перетвореннян езаможних продавців своєї робочої сили. Другий сторінкою первісного нагромадження капіталу був процес накопичення великих грошових коштів в руках цехових майстрів, фермерів, але головним чином купців і лихварів. Основними джерелами накопичення капіталівстали колоніальні воїни, торгівля рабами, піратство, державні позики податки, система протекціонізму, жорстокі методи поневолення і пограбування місцевого населення Африки, Азії, Північної та Південної Америки.
