пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


50. Аграрні проекти Козельського і Полетики.

Конструктивну програму відносно реформування аграрних виробничих відносин та покращення побуту поспільства представив Великому зібранню український депутат від Катеринославського шляхетства підполковник Я. П. Козельський. У своєму програмному  проекті Яків Павлович Козельський запропонував петербурзькому урядові розділити між усіма підданими (тобто – селянами різних категорій) земельні угіддя: «щоб мужики, вважаючи ті землі за свій власний наділ, ґрунтовно влаштувалися і постійніше жити могли».

За переконанням Я. Козельського селян необхідно визнати спадковими власниками їхніх ґрунтів. Разом із тим пропонувалось зберегти залежність посполитих від поміщика, а також вдосконалити і законодавчо врегулювати виробничі відносини в аграрному секторі, які є основою суспільних відносин. Першим кроком у цьому напрямку має бути чітке визначення форми оподаткування (відробіткова, грошова рента, урочні дні тощо) населення для кожного регіону, району, місцевості з урахуванням кліматичногеографічних особливостей та близькості до ринку збуту сільськогосподарської продукції. По-друге, розділити робочий тиждень на три частини: два дні використовувати селян на панщині в «хліборобстві» та в інших економічних справах у маєтку поміщика, два дні на виконання державної повинності і ще два дні виділити для роботи на власне господарство.

Григорій Полетика категорично виступив проти запровадження в Україні подушного та «рубльового» податків, посилаючись на вікові правові традиції виробничих відносин між поспільством та землевласниками. Український депутат запевняв Велике зібрання, що подушний податок приведе Гетьманщину до «страждають від бідності та убогості» [11, с. 97 – 99]. Саме ці два види податку призвели до масових утеч підданих зі своїх місць проживання, а ті, що лишились «страждають від бідності і убогості» [12, с. 182 – 183]. Також виступив Г. Полетика й проти покарання селян за втечі та самовільні переходи у пошуках кращих умов існування та ведення господарства, проти штрафів поміщиків, котрі приймають у свої маєтки втікачів-переселенців. Такі переселення, на його думку, навпаки, забезпечували залюднення малозаселених порубіжних територій.

У кінцевому підсумку українські депутати від шляхетства, козацтва, військових обивателів і міщанства у вирішенні селянського питання просили імператрицю Катерину ІІ та Законодавчу комісію підтвердити всі давні права й привілеї української еліти, якими вона користувалася до 1767 р., та врахувати і зберегти «усі вигоди простого народу, що перебуває у їхньому володінні»

 


07.06.2017; 18:29
хиты: 109
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь