1. Економічна
Суперництво між російськими і запорізькими економічними інтересами. Зростання економічної могутності Запорожжя, відсутність кріпацтва і демократичний устрій козацької республіки непокоїли царський уряд, адже Запорозька Січ була цілковитою протилежністю кріпосницькій, монархічній Росії
Тенденції до економічної самостійності. Було зрозуміло, що царизм терпить козацьку вольницю тому, що запорожці ще потрібні йому як вартові південних кордонів. Проте й тоді у своїй політиці стосовно Запорожжя уряд діяв за випробуваною схемою: контроль – обмеження – ослаблення – ліквідація. Уже в 1735 р., відразу після заснування Нової Січі, на відстані 2–3 км від неї було споруджено Ново-Січенську залогу, а в 1731–1733 рр. на запорозьких землях споруджена Українська укріплена лінія.
Бурхливий розвиток економіки запорозького господарства, базованого на використанні вільної праці, різко контрастував з пануючими в імперії надзвичайно жорсткими формами кріпосницької залежності, а тому зумовлював у російського дворянства виразне несприйняття. Крім того, величезні запаси надзвичайно родючих південноукраїнських земель вабили ласих до нових земельних надбань російських поміщиків. Усі ці обставини й стали тим комплексом аргументів, що остаточно вирішили долю Запорозької Січі.
2. Політична
- Суперництво між абсолютизмом і демократією.
- Кучук-Кайнарджинський мирний договір за яким до Росії відійшло Північне Причорномор’я і Приазов’я, а Крим було відірвано від Туреччини і він потрапив під російський протекторат, царський уряд взяв курс на остаточне знищення Запорожжя. Адже перенесення російських кордонів на Чорне море, уже само собою вирішувало долю земель, що й досі носили горду назву Вольностей Війська Запорозького. Встановлення протекторату над Кримом позбавило Січ її осібного військово-стратегічного значення.
3. Соціальна (біженці)
23 квітня 1775 р. на раді при імператорському дворі прийнято рішення про ліквідацію Січі. А вже в ніч на 4 травня цього року російська армія, що поверталася з турецької війни, за наказом Катерини ІІ п’ятьма колонами підійшла до Нової Січі. У Січі в той час перебувало лише декілька тисяч запорожців, решта після завершення війни роз’їхалась по паланках і зимівниках. Генерал П. Текелій оголосив імператорський указ про ліквідацію Запорозької Січі.
Наслідки:
- землі Запорізької Січі увійшли до Новоросійської й Азовської губерній, згодом — до Катеринославського намісництва;
- колишні володіння Січі влада роздавала російським поміщикам та іноземним колоністам;
- одна з найтрагічніших подій за все століття, демократичний устрій Січі випередив час і став зразком справедливої організації суспільства.
