пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


25. Реформи Д. Апостола.

Очоливши Гетьманат, Данило Апостол доклав чималих зусиль для того, аби відновити практику укладення двосторонніх українсько-російських договорів. На початку 1728 р., прибувши до Москви на коронацію імператора Петра II, гетьман подав главі російського уряду так звані "статейні пункти", які повинні були врегулювати взаємини сторін у політичній, економічній та духовній сферах. Розгляд гетьманських пропозицій тривав аж до кінця серпня 1728 р., коли врешті імператор підписав так звані "Рішительні статті".

Статті проголошували збереження традиційних козацьких прав і вольностей. За козацтвом зберігалося право вільної гетьманської елекції, яка, втім, мала відбуватися лише з дозволу імператора, за присутності його представника. А новообраний реґіментар обов'язково мав приїздити за підтвердженням своїх повноважень до російської столиці. Гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, за виключенням прикордонних справ із сусідніми Польщею та Кримом. Але чинити він це мусив обов'язково з відома імператорського міністра. У військовій царині гетьман підпорядковувався російському головнокомандувачу в Україні генерал-фельдмаршалові князеві Д.Голіцину. У сфері кадрової політики гетьман міг затверджувати своєю владою нижчу козацьку адміністрацію, а кандидатів на посади генеральних старшин і полковників старшина обирала з-поміж себе, але затверджував ці кандидатури імператор. Для того, аби навести лад у поземельних відносинах, Апостол ініціював проведення так званого "Генерального слідства про маєтності", в ході якого було здійснено ревізію державного земельного фонду, перевірено володільницькі права державців на їх маєтності, а всі ті фунти, які самовільно були захоплені в приватне користування, - повернуто гетьманському проводу та міським ратушам. У ході слідства, що тривало з 1729 по 1731 р., всі маєтності на Лівобережжі було поділено на шість категорій: 1) рангові маєтності; 2) землі, надані за заслуги перед Військом Запорозьким; 3) ратушні володіння; 4) вільні землі; 5) монастирські земле угіддя; 6) спірні землі. Слідство також з'ясувало, що на початок 1730-х рр. 2/3 всього українського селянства проживало в рангових, приватних та монастирських маєтностях і таким чином відбувало на користь їх власників різні форми послушенства. Вільних же селян, що обробляли землю, яка їм належала, залишилось не більше третини. Найбільшою турботою гетьманського уряду стало те, аби маєтності, що мали належати до розряду рангових фунтів, а фактично потрапили до приватних рук, було повернуто у відання Військового скарбу.

Не менш важливими були й заходи Данила Апостола із впровадження в державне життя Гетьманату збалансованого бюджету, в якому б уперше було визначено не лише розміри планованого прибутку, а й статті державних видатків. Річний бюджет Гетьманату було визначено в розмірі 144 тис. руб., що було значно менше від тих сум, що їх стягувала з українського населення Малоросійська колегія. Причому левову частку надходжень до Військового скарбу мали 1складати кошти від так званої "евекти" - вивізного мита. Витратні ж статті були спрямовані на утримання центральної та місцевої адміністрацій, найманих військ (кількість яких було скорочено до трьох полків), артилерії тощо. Певні суми виділялись і на розвиток вищої освіти в Україні - фошова допомога Києво-Могилянській академії, і на відбудову православних святинь. Будучи добрим господарником і упродовж усього життя успішно займаючись торгівлею, Апостол, ставши на чолі Гетьманату, прагнув створити і в межах усієї України належні умови для їх успішного розвитку. Зокрема, не можна не помітити протекціоністських заходів гетьмана, спрямованих на підтримку українського купецтва, гарантування йому державного захисту при проведенні торговельних операцій поза межами України. Крім того, він добивався дозволу на безперешкодну торгівлю козаків і селян з населенням Кримського півострова, звідки довозили в Україну сіль, сушену рибу, вина та фрукти. Одним з першочергових пріоритетів економічної політики Апостола було завдання домогтися дозволу на виїзд українських купців до країн Центральної і Західної Європи лише за паспортами, наданими гетьманським урядом, без обов'язкової їх реєстрації у представників російської влади, що значно б спростило і прискорило процедуру. Важливі починання були зроблені гетьманом і у сфері судочинства. Адже саме за його ініціативи було розпочато кодифікацію українського законодавства. З 1728 р. у Глухові під головуванням генерального судді Івана Борозни почала діяти кодифікаційна комісія у складі 12 осіб, на яку покладалося завдання узгодити і звести в єдиний кодекс усі правові норми, що діяли в українських судах. Кодифікаційна комісія діяла аж до 1744 р., підготувавши за цей час монументальний звід правових норм, відомий в історичній літературі під назвою "Права, по которим судится малороссийский народ".

 


07.06.2017; 18:29
хиты: 129
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь