У центрі суспільно-політичного життя Російської імперії другої половини XIX ст. знаходилися найболючіші питання — землі та волі. У 1865 р. на зборах представників московського дворянства було порушено питання про запровадження в країні представницької форми правління. У 60-х pp. радикально налаштована інтелігенція почала створювати таємні антиурядові організації. Серед них були «Земля і воля» (1862-1864), гурток М. Ішутіна, «Народна розправа» (1869) під керівництвом С. Нечаева. Жорстокі репресії самодержавства спричинили перехід радикалів до тактики індивідуального терору (замах Д. Каракозова у 1866 р. на Олександра II).На межі 60-70-х рр. в Росії відбувалося становлення ідеології революційного народництва. Це був радикально-демократичний рух, який на основі західноєвропейських соціалістичних ідей створив власну теорію переходу Росії до соціалізму через народне повстання і селянську «общину». Маючи єдину мету, теоретики народництва пропонували різні способи її досягнення. М. Бакунін (бунтарський напрям) виступав за негайну селянську революцію, яку розпочне радикальна інтелігенція. П. Лавров (пропагандистський напрям) вважав, що спершу необхідно просвітити селян, аби підготувати їх до революції. П. Ткачов (змовницький напрям) також поділяв думку, що селяни не готові до революції, але наполягав на тому, що для розкріпачення селян інтелігенція повинна захопити владу збройним переворотом і здійснити необхідні перетворення зверху. Революційний рух другої половини 60-х рр. розвивалося в глибокому підпіллі. На тлі ліберальних реформ вкрай революційні тенденції не були популярні. У Москві виникла організація Ішутіна, в якій, поряд з пропагандистською роботою, існувала терористична група "Пекло". Її учасник Караказов в 1866 р здійснив невдалий замах на Олександра II. Це дозволило уряду розгорнути репресії. У 1869 р студентом Нечаєвим створена таємна організація "Народна розправа". Нечаєв обрав методом діяльності залякування, шантаж, насильство. Це викликало протест в організації. Нечаєв організував вбивство не підкорився йому студента. Члени "Народної розправи" були заарештовані. Нечаєв втікав до інших країн, але був виданий, засуджений і помер у Петропавлівській фортеці.
