пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


45. Політичний тероризм в Російській імперії

Уже в XIX столітті царська Росія мала можливість випробувати на собі силу цього виду тероризму. Цьому, на наш погляд, передувало чимало причин і, в першу чергу,- основне значення мала та соціально-політична ситуація, у якій опинилася Росія в той період. У боротьбі демократичних сил з царським самодержавством у XIX ст. стали виникати різні тенденції: інтелігенція й інші прогресивні кола вже протидіяли існуючій владі. Так, з одного боку “розташовувалися” утопічні тенденції про поступову модернізацію існуючого суспільства, про освіченого монарха, що йде шляхом європейських демократичних держав, визволяючи народ від кріпосного права. З іншого боку — надії на просвітництво народних мас, на перетворення їх у самостійну силу, що рішуче скидає самодержавство. І з третього боку — радикальні, екстремістські погляди, що виключають мирне і поступове рішення наболілих проблем і свої розрахунки, що будуються, на активності вузького кола борців за справедливість, здатних захопити державну владу і перебудувати суспільство за власним планом.

Царська влада своїми діями часом сама провокувала створення ліворадикальної опозиції; навіть на цілком необразливі дії і виступи ліберального руху вона відповідало репресіями, закриттям газет і журналів, поліцейським наглядом за університетською професурою, загальним стеженням. Недивно, що радикальні ідеї в деяких колах російського суспільства досить поширилися. Це, на нашу думку, привело до того, що на зміну ідеалістам 40-х років XIX в. прийшли реалісти 60-х із їхньою нетерпимістю до інакомислення, до тоталітаризму мислення, з уявленнями про те, за словами В. Бєлінського, що народ треба силою вести до щастя. Радикальний напрямок у другій половині століття став оформлятися в різні групи і гуртки, у революційні організації типу “Земля і воля” та “Народна воля”; з’явилися професійні революціонери, виник антиурядовий тероризм, що супроводжувався активною революційною пропагандою [1,38].

Основною метою ліворадикальної опозиції була повна руйнація старого ладу. Тут важливо звернути увагу на методи, за допомогою яких революціонери повинні були вирішувати свої задачі. Нерідко мова йшла про використанні тотального терору і насильства стосовно існуючої влади. Так, у прокламації “Молода Росія” у 1862 р. народні маси закликалися до виступу на Зимовий палац із метою знищувати всіх, хто там живе. “Може трапитися, що усе скінчиться винищуванням тільки імператорської фамілії; тобто якої-небудь сотні людей, але може трапиться (і це останнє вірніше), що вся імператорська партія, як одна людина, встане за государя... У останньому випадку... видаємо один лозунг: “за сокиру”, і тоді.... тоді бий імператорську партію, не жаліючи... Пам’ятай, що тоді хто буде не з нами, той буде проти; хто проти — той наш ворог; а ворогів варто винищувати всіма способами”. “Ми не злякаємося, якщо побачимо, що для повалення сучасного порядку доводиться пролити втричі більше крові, ніж пролито якобінцями в 90-х роках”[2, 146].

Пропаганда насильства в період боротьби з царським самодержавством неминуче перетворювалася в акти тероризму. На думку одного з лідерів народовольців Н. Морозова: “Політичне вбивство — це єдиний засіб самозахисту при дійсних умовах і один із кращих агітаційних прийомів. Політичне вбивство — це найстрашніша зброя для наших ворогів, зброя, проти якої не допомагають їм ні грізні армії, ні легіони шпигунів”[3, 93]. У написаній О. I. Ульяновим Программі терористичної фракції партії “Народна воля” говорилося: “Визнаючи головне значення терору як засобу вимагання у уряду поступок шляхом систематичної його дезорганізації, ми анітрошки не применшуємо й інших його корисних сторін... Тому ми вважаємо корисною не тільки терористичну боротьбу з центральним урядом, але і місцеві терористичні протести проти адміністративного гніту”[4, 87]. І це не залишалося на словах, а реально перетворювалося в революційну практику.

Такі програми і заклики стали конкретно з’являтися. Так, за деякими даними, революціонерами, в основному есерами, у 1905-1907 р. було вбито і поранено не менше 9 тис. чоловік.


04.06.2017; 23:41
хиты: 100
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь