Найрозвиненішою економічно в цей період залишалася Верхня Сілезія, яка належала Пруссії. У регіоні виплавлялася третина сталі, видобувалася третина вугілля Німеччини, а за виробництвом цинку завдяки Сілезії Пруссія посідала до початку XX ст. перше місце у світі. Продукція сілезької промисловості мала попит передусім у Великій Польщі, Помор'ї, Галичині та Королівстві. На землях, анексованих Австрією, промисловість обмежувалася в основному - крім вовнопрядіння в околицях Бельсько Бяла - видобутком сировини: в Тешинській Сілезії - вугілля, у Величці та Бохні - солі, в Бориславі - нафти. Понад 70% нафти, що видобувалася в Галичині, вивозилося на переробку до Німеччини. Чисельність жителів Варшави зросла з 200 тис. в 1864 р. до 900 тис. в 1914 р., а Лодзі - майже до 460 тис. (1910 р.). Водночас у польських землях зберігався високий природний приріст населення. Так, у Королівстві воно збільшилося з 6 млн. у 1870 р. до 12,5 млн. у 1910 р., у Галичині - з 2 млн. до 8 млн.; у Познанському князівстві - з 1,5 млн. до 2,1 млн.