Цілями виховання є очікувані зміни в людині, здійснювані проведенням спеціально організованих виховних дій та акцій. Але цілі виховання не встановлюються раз і назавжди, не є єдиними, а визначаються ідейними та ціннісними орієнтирами, проголошеними тим чи іншим суспільством. Іноді як мети виховання називають і розвиток особистості людини як суб'єкта діяльності, включаючи розвиток: інтелекту, емоційної сфери, стійкості до стресів, впевненості в собі і самоприйняття, позитивного ставлення до світу і прийняття інших, самостійності, автономності та відповідальності; мотивації самоактуалізації, самовдосконалення та ін. Проте головною метою виховання є формування та розвиток дитини як особистості з тими якостями, які необхідні їй для життя в суспільстві. Також слід зазначити, що як ідейної бази виховного процесу слід дотримуватися принципів гуманізму. Тобто виховувати в людині «загальнолюдські цінності», не мають історичних і державних кордонів. Саме вони і визначають собою мети виховання на різних етапах розвитку людства. Ці цілі, головним чином пов'язані з поняттям моралі і моральності, а також з тим, що відбувається з особистістю і навколо неї. Але поряд з «загальнолюдськими цінностями» існують цілі, які ставлять перед вихованням поточні процеси в суспільстві, дана державна формація. Спеціальними цілями сьогоднішнього етапу розвитку суспільства і держави є виховання ініціативного, підприємливого, що прагне до успіху людини. Цілі виховання становлення і розвиток якостей особистості на основі моральних цінностей та історичного досвіду через діяльне ставлення до навколишнього світу, до людей, до себе, спрямоване на формування активної життєвої позиції. Необхідна вироблення мети виховної системи усіма учасниками освітнього процесу в контексті загальних цілей діяльності освітньої установи. Процес формулювання цілей виховання передбачає визначення ієрархії в освітній системі, прогнозування та постановку короткострокових, середньострокових та довгострокових цілей. Основні завдання виховання. Система виховання покликана забезпечити: - Формування готовності і здатності особистості виконувати систему соціальних ролей; - Прилучення до світової, національної культури та культури свого краю для розвитку духовності і культури; - Історичну спадкоємність поколінь, збереження, поширення і розвиток національної культури, виховання дбайливого ставлення до історичної та культурної спадщини народів; - Виховання патріотів; - Формування у дітей, підлітків та молоді культури миру і міжособистісних відносин; різносторонній і своєчасний розвиток дітей, підлітків та молоді, їх творчих здібностей, формування навичок самоосвіти, самореалізацію особистості; - Формування у дітей, підлітків та молоді цілісного світорозуміння і сучасного наукового світогляду, розвиток культури міжетнічних відносин; - Виховання толерантного ставлення, терпимості до людини незалежно від його расової та національної приналежності; - Розвиток суб'єктності, ініціативності і самостійності у виконанні позитивної соціальної ролі; - Формування особистості, спрямованої на вдосконалення суспільства, в якому вона живе, яка вміє протидіяти асоціальною процесам;
- Розвиток комунікативних навичок і формування толерантного ставлення до людей іншої національності та віросповідання; - Засвоєння понять, що визначають управління собою; - Виховання здорового способу життя, розвиток дитячого і юнацького спорту; - Екологічне виховання, яке формує дбайливе ставлення населення до природи; -Ефективність профілактики асоціальної поведінки дітей та молоді, дитячої безпритульності, правопорушень та інших негативних явищ за рахунок організації максимальної зайнятості учнів через розвиток системи додаткової освіти дітей та підлітків; - Організацію участі учнів в управлінні освітніми установами, сприяння створенню дитячих та молодіжних організацій;
