Метою пропонованої статті є порівняльний аналіз новітніх української та російської історіографії декабристського руху. У працях російських істориків В. Бокової, О. Шешина, Ю. Єпанчина [1] та ін. частково розглядалося пострадянське декабристознавство. Проте їхня увага обмежувалася територією Росії, ігнорувалося декабристознавство в інших країнах, зокрема в Україні. Відомий український фахівець з проблем декабристського руху Г. Казьмирчук [2] проаналізував переважно доробок вітчизняних учених, не вдаючись до порівняння обох історіографій.
Народження пострадянського декабристознавства ознаменувалося появою узагальнюючих робіт В. Федорова в Росії та М. Савичева в Україні [3].
Книга В. Федорова пізніше зазнала суворої (можливо, занадто суворої) критики. Історика звинуватили у небажанні переходити на “нові рейки”. У його праці, крім низки фактичних помилок, знайшла втілення стара методологія, оскільки рух декабристів розглядається за стереотипами 1950-х рр. [4, 257-277]. Книзі М. Савичева з рецензентами поталанило більше, хоча і їй притаманні подібні недоліки. Але це – з висоти сьогоднішнього розуміння. На початку 1990-х рр. ці книги виглядали революційними, а тепер можуть розглядатися як перехідні ланки від радянського до сучасного декабристознавства. М. Савичев, до речі, прагнув врахувати все розмаїття існуючих думок про рух декабристів і на їх основі будував деякі власні гіпотези. Можливо, занадто жорстка оцінка праці В. Федорова відбила бажання у декабристознавців писати узагальнюючі роботи, а це є нагальною потребою сьогодення.
Становлення новітнього декабристознавства відбувається на тлі утвердження плюралістичних підходів до наукових досліджень, ослаблення зв’язків між істориками колишніх радянських республік. За останні 15 років вивчення проблем декабристського руху в Україні та Росії розвивалося у двох напрямках:
1) уточнення і конкретизація вже відомих фактів, пошук і публікація
маловідомих документів, вивчення історіографічних та краєзнавчих сюжетів
декабризму;
2) кардинальне переосмислення руху декабристів, переоцінка його ролі в
історії Росії та Європи.