пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Визвольна боротьба болгарського народу проти османського ярма. Тирновське, Чипровецьке повстання

У середині XVII ст. Османська імперія складалася з трьох різних і майже не поєднаних між собою частин: африканських васальних володінь (Єгипет, Тріполі, Туніс, Алжир), азіатських (Мала Азія, Сирія, Палестина, Ірак, Аравія, Курдистан, частково Закавказзя) і європейських (Греція, Албанія, Чорногорія, Боснія, Герцеговина, Сербія, Болгарія, Молдавія, Волощина, Бессарабія, Крим та території між Бугом і гирлом Дону з фортецею Азов) володінь. Туркам також належали деякі острови на Середземному морі. Османська імперія так і не зуміла перетворитися на єдину централізовану державу. Етнічні турки не становили більшості населення і поводили себе у загарбаних землях як воєнні окупанти, зосереджуючи в своїх руках усі суспільні функції: військові, адміністративні, судові.

У другій половині XVII ст. до влади прийшли візири з родини Кеп-рюлю. їхня політика була консервативною. В галузі зовнішньої політики це був курс як і раніше направлений на розширення кордонів Османської імперії, попри будь-які матеріальні та людські втрати. В галузі внутрішньої - збереження воєнно-феодальної системи з її подвійною експлуатацією мусульманського (на користь держави і феодала) населення та потрійною (джизія, податок хлопчиками -іспендж) - немусульманского.

На цей час починає давати взнаки загальна відсталість турецької промисловості, включаючи військове виробництво, та справи організації і озброєння армії. Цим намагаються скористатися агресивні європейські сусіди. Програвши війну 1716 р. Австрії, Османська імперія за Пожаревацьким миром втратила північну частину Сербії з Белградом. Зазнала поразки Туреччина і у війні 1735-1739 pp. з Росією та Австрією. Найбільшого удару пануванню турків на Чорному морі було завдано Росією в російсько-турецькій війні 1768-1774 pp. За умовами Кучук-Кайнарджийського миру Російська імперія отримала вихід до Чорного моря та свободу торговельного мореплавства через протоки. Крим був оголошений незалежним від Туреччини і у 1783 р. (після зречення останнього кримського хана Шагін-Гірея) увійшов до складу Росії. Петербург отримав право протегування православній церкві на території Османської імперії.

Друге тирновське повстання — болгарське повстання проти османської влади 1686 року під керівництвом боярина Ростислава Страшиміровича.

Передумови

У 1680-их роках склались сприятливі умови для болгарського визвольного руху. 1683 року величезна 200-тисячна турецька армія виступила у похід на Відень, де зазнала поразки. Внаслідок цього до війни проти Туреччини включилась Польща та Венеція, а потім і Росія. Ці три держави разом із Австрією 1686 року об'єднались у Священну лігу та здійснили широкий наступ наБалканах. За цих обставин у болгарських землях спалахнули одразу три повстання — Друге тирновське, Чіпровське й Карпоша.

Початок і перебіг повстання

Масштабний наступ військ Священної ліги на Балканах підштовхнув болгар у Тирново до організації повстання. На жаль, документальні свідчення про нього досить скромні. Припускають, що підготовка до повстання пов'язана зі спробами Росії втрутитись до подій на Балканах.

В Росії Ростислав Страшимірович вважався нащадком останнього володаря Відінського царства царя Івана Срациміра. В Москві він здобув підтримку московського патріарха Іоакіма.

Повстання спалахнуло 1686 року в Тирново, але відряджені проти повстанців регулярні турецькі війська захопили місто. Лідери повстання із загоном у 4000 чоловік з важкими боями пройшли від Тирново до Софії, де були розбиті турками. У подальшому вони сховались у Рильському монастирі, звідки пішли до Росії.

 


30.01.2017; 01:34
хиты: 226
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь